Постанова від 22.07.2014 по справі 820/12509/14

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

22 липня 2014 р. № 820/12509/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Ситніка О.О.,

відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати винесене спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення від 28.03.2014 року №0000084600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 7293,00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 3646,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцем спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (код ЄДРПОУ 14310052) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2013 року, результати якої оформлені актом №78/28-09-46-17/14310052 від 17.03.2014 року, яким зафіксовано порушення: п.п. "г" п.201.1 п.201, п.201.4, п.201.6 ст. 201, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.3, абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із урахуванням змін та доповнень) внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 7293,0 грн., у т.ч. по періодам: грудень 2013 року на 7293,00 грн., (а.с. 24-35).

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000084600 від 28.03.2014 року (а.с. 23).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Як юридична особа позивач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.12.1991 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №504666 (а.с. 7).

Позивач за КВЕД-2010 займався такими видами діяльності: 30.30. Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів; 33.16 Ремонти і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, відповідно до довідки АА №744989 (а.с. 8).

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" знаходиться на обліку в органах податкової служби з 01.09.2000 року за реєстраційним номером 64, згідно довідки від 14.11.2002 року №150 (а.с. 22).

Позивач є платником податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво відповідного зразка №30006923 (а.с. 21).

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентом позивача було ТОВ "УТК Пласт".

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "УТК Пласт" на підставі виставлених рахунків-фактур здійснювало постачання позивачу інструментів.

На підтвердження реальності виконання даних господарських операцій, позивачем надано до суду первинні документи: рахунки-фактури №СТ-13279 від 21.11.13 року, № СТ-13294 від 27.11.13 року, № СТ-13280 від 21.11.13 року, № СТ-13303 від 02.12.13 року, № СТ-13328 від 04.12.13 року, № СТ-13398 від 12.12.13 року, № СТ-13257 від 15.11.13 року, № СТ-13355 від 12.12.13 року (а.с. 56, 119, 124, 129, 135, 141, 181, 185); видаткові накладні: №СТ- 9009 від 11.12.13 року, №СТ-9010 від 11.12.13 року, №СТ-9008 від 11.12.13 року, №СТ-9060 від 23.12.13 року, №СТ-9059 від 23.12.13 року, №СТ-9090 від 26.12.13 року, №СТ-9095 від 30.12.13 року, №СТ-9094 від 30.12.13 року (а.с. 57, 120, 125, 130, 136, 142, 182, 186); вимогами (а.с. 59-116, 121, 126, 131-132, 137-138, 143-178, 182-а, 187); податковими накладними (а.с. 118, 123, 128, 134, 140, 180, 184, 189).

Отриманий товар оприбуткований на складі №124 за прибутковим ордером №100 від 11.12.13 року, №121 за прибутковим ордером №388 від 11.12.13 року, №121 за прибутковим ордером №390 від 11.12.2013 року, №121 за прибутковим ордером №400 від 23.12.13 року, №124 за прибутковим ордером №401 від 23.12.13 року, №124 за прибутковим ордером №103 від 26.12.13 року, №121 за прибутковим ордером №413 від 30.12.13 року, №121 за прибутковим ордером №414 від 30.12.13 року (а.с. 58, 120, 125, 130, 136, 142, 182, 186) і в подальшому видано в виробничі цехи за вимогами.

Оплата по вищевказаним поставкам товару здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 117, 122, 127, 133, 139, 179, 183, 188).

Отриманий товар у контрагента ТОВ "УТК Пласт", а саме: свердла в асортименті (520 шт.), секундоміри АГАТ (2 шт.), мікрометр важільний МРП 0-25, стрижень тв.спл. 8*60*6 (70 шт.), фрезу кінцеву к/х ф36,0 (6 шт.) доставлявся ручною поклажею робітником заводу позивача ОСОБА_3 за довіреністю №4223 від 11.12.13 року, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2013 рік (а.с. 200-204).

Доставка товару: свердло ц/х ф1,5 (1100 шт.), плиту магнітну 800*320, пластину шаберну 25*30 ВК6 ОМ (10 шт.) здійснювалась власним автотранспортом позивача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ (а.с. 208) за ТТН сер. 01АА № 622732 від 30.12.13 року до подорожнього листа № 015391 (а.с. 190-191).

Якість придбаної продукції підтверджується сертифікатами, паспортами якості, що також надавались під час перевірки (а.с. 192-199).

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд зазначає, що угоди щодо поставки товарів укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "УТК Пласт" у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, що не суперечить вимогам закону.

Наявність податкових, видаткових накладних, рахунків-фактури, прибуткових ордерів, доказів оплати тощо кореспондуються зі змістом ч. 1 ст. 181 ГК України, і свідчить про реальність господарських операцій.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у свого контрагенту товарів, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Поряд із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що не погоджується із посиланнями представника відповідача на той факт, що контрагент позивача знаходиться в стані платника "9", оскільки, як встановлено зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.07.2014 року в графі "дані про підтвердження відомостей про юридичну особу - підтверджено" (а.с. 211-212).

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про факт нереальності поставки від ТОВ "УТК Пласт", позивачу товарів, а саме: свердла в асортименті (520 шт.), секундоміри АГАТ (2 шт.), мікрометр важільний МРП 0-25, стрижень тв.спл. 8*60*6 (70 шт.), фрезу кінцеву к/х ф36,0 (6 шт.), так як даний товар доставлявся ручною поклажею робітником заводу позивача ОСОБА_3 за довіреністю №4223 від 11.12.13 року, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2013 рік (а.с. 200-204).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту по операціям з ТОВ "УТК Пласт", оскільки державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, розрахункові рахунки, довіреності), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку (податковим накладним, видатковим накладним, рахункам - фактури, розрахунковим документам, товарно- транспортним накладним, довіреностям, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентом.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем положень Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати винесене спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення від 28.03.2014 року №0000084600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 7293,00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 3646,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко

Попередній документ
39886282
Наступний документ
39886284
Інформація про рішення:
№ рішення: 39886283
№ справи: 820/12509/14
Дата рішення: 22.07.2014
Дата публікації: 28.07.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)