печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19042/14-к
24.07.2014
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012110060000071 від 25.11.2012 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_1 , судимого: 17.03.2013 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 26.03.2014 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 24 листопада 2012 року, приблизно о 23.15 год., знаходячись в приміщенні ресторану швидкого харчування «Макдональдз» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, діючи повторно, вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб та скориставшись неуважністю потерпілої ОСОБА_6 , з підлоги таємно викрав сумку останньої вартістю 100 грн., в якій знаходилися гаманець з тканини синього кольору вартістю 60 грн. з грошима в розмірі 680 грн., кофта чорного кольору вартістю 230 грн., сережки із золота вартістю 900 грн., з якою залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1970 грн.
Окрім того, ОСОБА_3 15 лютого 2013 року, приблизно о 21.50 год., знаходячись в приміщенні ресторану швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, роблячи вигляд, що він намагається повісити свою куртку, просунув руку в кишеню шкіряної куртки ОСОБА_7 , яка висіла на вішалці, звідки таємно викрав мобільний телефон «Samsung s5230w» вартістю 1197 грн., в якому знаходилась карта пам'яті «Nokia micro SD 4 Gb», вартістю 97 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 грн, а також гроші в сумі 69 грн., з якими залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1383 грн.
Окрім того, ОСОБА_3 08 березня 2013 року, приблизно о 18.45 год., знаходячись у приміщенні ресторану швидкого харчування «Макдональдз» за адресою: АДРЕСА_4 , діючи повторно, вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб та скориставшись неуважністю неповнолітньої ОСОБА_8 , знявши зі спинки стільця таємно викрав рюкзак останньої вартістю 30 грн., в якому знаходились гаманець чорного кольору вартістю 50 грн. з грошима в сумі 120 грн. та 10 доларів США, що за курсом НБУ на час вчинення злочину становило 80 грн., МП3-плеєр вартістю 200 грн., ключ від замку дверей кімнати гуртожитку вартістю 40 грн., книга «Століття Якова» вартістю 100 грн, пакунок з двома блокнотами вартістю 70 грн., з яким залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 690 грн.
Крім того, ОСОБА_3 01 квітня 2013 року, приблизно о 18.15 год., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, з метою таємного викрадення чужого майна наблизився до раніше невідомої йому жінки та, скориставшись її неуважністю та тим, що за ним ніхто не спостерігає, з зовнішньої кишені пальто потерпілої ОСОБА_9 повторно таємно викрав мобільний телефон «Iphome -4S» вартістю 4000 грн. з сім картою оператора мобільного зв'язку вартістю 50 грн., на рахунку якої було 40 грн. у шкіряному чохлі червоного кольору вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 4190 грн., після чого зник з місця вчинення злочину.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, дав показання, що відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, щиро розкаявся і пояснив, що 24.11.12 приблизно о 23 год. він, знаходячись в приміщенні ресторану «Макдональдз» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, помітив незнайому дівчину, яка сиділа на стільці, а поруч із нею на підлозі лежала її сумка, яку він вирішив викрасти. Скориставшись неуважністю потерпілої, він підняв з підлоги сумку останньої, з якою вийшов з приміщення ресторану. Зайшовши у двори, він витягнув із викраденої сумки гроші із гаманця та золоті прикраси, решту речей, а саме: сумку, гаманець та кофту, -він викинув у смітник. Золоті прикраси він через деякий час продав незнайомій особі на вокзалі за 400 грн. і витратив всі гроші на власні потреби. Крім того, 15.02.13 він, знаходячись в приміщенні ресторану «Здоровенькі були» за адресою: м. Київ, вул.Лютеранська, 3, підійшов до вішалки з верхнім одягом, де помітив чоловічу шкіряну куртку, в якій намацав твердий предмет, схожий на телефон. З метою викрадення цього предмету він став робити вигляд, ніби вішає власну куртку, а сам з кишені шкіряної куртки непомітно викрав мобільний телефон «Samsung», в якому знаходилась картою пам'яті, а також гроші. Викрадений мобільний телефон він наступного дня продав на радіо ринку, картку пам'яті зламав і викинув, а гроші витратив на власні потреби. Крім того, 08.03.13р. він, знаходячись у приміщенні ресторану «Макдональдз» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, помітив незнайому дівчину, яка сиділа та стільці, на спинці якого висів її рюкзак, який він вирішив викрасти. З цією метою він підійшов до стільця і, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, взяв цей рюкзак, який поклав під куртку та вийшов із ним на вулицю. У дворах він витягнув із рюкзака мp3-плеєр, який в подальшому продав за 200 грн., та з гаманця гроші, які витратив на власні потреби, а решту речей викинув у смітник. Крім того, 01.04.13 він, знаходячись по вул. Велика Васильківська, 55, у м.Києві, помітив у підземному переході раніше не знайому жінку, яка розмовляла по мобільному телефону. Закінчивши розмову, вона поклала вказаний телефон до кишені пальто і стала підніматись сходами вгору. Він вирішив викрасти у неї вказаний мобільний телефон. З цією метою він наблизився до неї і непомітно витягнув з кишені її пальто мобільний телефон «Iphome -4S» і намагався скритись із місця злочину. Однак, розпорядитись викраденим телефоном не зміг, оскільки жінка помітила крадіжку, і його було затримано працівниками міліції. Не заперечував, кількість, назви і вартість речей, що були викрадені ним у потерпілих на суми, що вказані у обвинувальному акті. Причину вчинення злочину пояснив тим, що звільнившись у 2009 році міг працювати лише не офіційно, і потребував грошей. Зауважив, що потерпілим на стадії досудового розслідування всі збитки ним були відшкодовані.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.
Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом визнається щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, те, що майно потерпілій ОСОБА_9 повернуто лише завдяки вчасним діям працівників міліції, ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, за наркотики, хоча і судимість за них погашена, відбував покарання у виді позбавлення волі, проте належних висновків для себе не зробив, після звільнення не працював, хоча має середню освіту, суспільно корисною працею не займався, неодружений, під час досудового розслідування оголошувався в розшук, хоча і приймаючи до уваги те, що він на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, а також враховуючи обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 не можливо без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки, ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні злочинів, подія яких мала місце до постановлення попередніх вироків, суд призначає йому остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому, суд не враховує вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2013, яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, оскільки призначене за цим вироком покарання було враховано при постановленні вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2014 шляхом застосування положень ст. 71 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень до п. 9 ст.100 КПК України. Судові витрати та цивільний позов у справі відсутні.
Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення призначеним покаранням покарання призначеного ОСОБА_3 за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2014, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту застосування до ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 12 червня 2014 року.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_3 під вартою в порядку відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2014 в період з 26 березня 2014 року по 12 червня 2014 року.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Iphone 4S», ІМЕІ НОМЕР_2 у червоному чохлі, який переданий на зберігання власнику - потерпілій ОСОБА_9 , залишити у останньої.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1