Справа № 369/9805/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.
Провадження № 22-ц/780/4307/14 Доповідач у 2 інстанції Олійник
Категорія 17.07.2014
Іменем України
17 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Сліпченка О.І., Суханової Є.М.,
при секретарі Токар Т.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до садового товариства "Петрушків Яр", голови правління садового товариства "Петрушків Яр" Владімірова Миколи Харитоновича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків, -
14 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до Садового товариства «Петрушків Яр», голови правління садового товариства «Петрушків Яр» Владімірова М.Х. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків, посилаючись на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 січня 2014 року її позовні вимоги до Садового товариства «Петрушків Яр», голови правління садового товариства «Петрушків Яр» Владімірова Миколи Харитоновича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків було задоволено частково.
Визнано дії садового товариства «Петрушків Яр» в особі голови правління Владімірова М.Х. по відключенню енергопостачання будинку АДРЕСА_1 протиправними. Зобов'язано садове товариство «Петрушків Яр» в особі голови правління Владімірова М.Х. за власний рахунок відновити електропостачання будинку АДРЕСА_1. Стягнено з голови правління Владімірова М.Х. на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1 500 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Заявницею зазначено, що під час ухвалення рішення суду залишилась поза увагою та не була зазначена вимога щодо розподілу судових витрат між учасниками процессу і враховуючи вищенаведене просила суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення із Садового товариства «Петрушків Яр» та голови правління судового товариства «Петрушків Яр» понесені нею судові витрати у розмірі витрат на правову допомогу у сумі 4 654 грн. 72 коп. та поштово-телеграфних витрат у сумі 54 грн. 72 коп.
12 травня 2014 року ухвалено по справі додаткове рішення, яким вирішено стягнути солідарно із садового товариства «Петрушків Яр» та голови правління садового товариства «Петрушків Яр» Владімірова М.Х. судовий збір у розмірі 458грн. 80 коп. на користь держави.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садового товариства «Петрушків Яр», голови правління садового товариства «Петрушків Яр» Владімірова М.Х. про стягнення судових витрат на її користь відмовлено.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування додаткового рішення та ухвалення нового, яким задовольнити заявлені вимоги.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У ст.60 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до матеріалів справи 01 жовтня 2013 року між Позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого сума гонорару встановлюється за домовленістю сторін. (а.с.36).
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Дубовик проти України» та «Гуриненко проти України» висловлена правова позиція, згідно якої при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення судових витрат на правову допомог, оскільки склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі, у зв'язку з чим, витрати на правову допомогу у розмірі 4 600 грн. 00 коп. не можуть бути стягнуті з відповідачів додатковим рішенням, оскільки квитанції про понесені витрати при розгляді справи не надавались. Квитанції про сплату витрат на правову допомогу ОСОБА_1 додала тільки до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі.
Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Позивачкою не надано відповідно до ст.60 ЦПК України акт виконаних робіт чи розрахунок наданих адвокатом послуг, у зв'язку з чим, дані про кількість годин, які адвокат затратив на підготовку позову та консультації позивачки відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат, які підлягають стягненню з відповідачів.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши в частині заявлених вимогах щодо стягнення з відповідачів суми поштово-телеграфних витрат, оскільки квитанція про сплату зазначених витрат була додана лише до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, і не була предметом розгляду під час ухвалення рішення від 09 січня 2014 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору згідно п.1.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як громадян, віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії АА №744449 (а.с.4).
Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
За ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.6 вищезазначеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Однак дані про те, що ОСОБА_3 був долучений до участі у розгляді справи як особа, яка надає правову допомогу на підставі ухвали суду, відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в додатковому рішенні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Сліпченко О.І.
Суханова Є.М.