22 липня 2014 р.Справа № 643/20096/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2014р. по справі № 643/20096/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача по прийняттю рішення у формі протоколу про розгляд спірних питань від 06.09.2013 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, у зв'язку з недостатністю пільгового стажу та скасувати його;
- зобов'язати відповідача підтвердити та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу стаж роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за період роботи з 22.02.1992 року по 05.06.1995 року.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по прийняттю рішення у формі протоколу про розгляд спірних питань від 06.09.2013 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
Скасовано протокол Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у формі протоколу про розгляд спірних питань від 06.09.2013 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 у зв'язку з недостатністю пільгового стажу.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу стаж роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи з 22.02.1992 року по 05.06.1995 року.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Московського районного суду Харківської області від 21.03.2014 року скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова не взято до уваги період роботи ОСОБА_1 на посаді заливник металу за період з 22.02.1992 року по 05.06.1995 року у зв'язку з тим, що первинна атестація робочого місця за посадою "заливник металу" на ВАТ "Автрамат" була проведена лише у 2000 році. З огляду на викладене, відповідач вважає правомірною відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1, працював в Публічному Акціонерному Товаристві "Автрамат" на посадах, що віднесені до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці з 08.01.1985р. по 20.10.1986р. на посаді заливальник металу, з 20.10.1986р. по 16.03.1987р. працював на посаді вогнетривник, зайнятий на ремонті печей у гарячому стані, з 16.03.1987р. по 20.06.1995р. на посаді заливальник металу, що підтверджується трудовою книжкою.
Загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 28 років, з них у ПАТ "Автрамат" на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 складає 10 років 5 місяців 15 днів.
28.08.2013 року ОСОБА_1, звернувся із заявою до Управління пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
06 вересня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова винесло рішення у формі протоколу про розгляд спірних питань, згідно до якого період роботи на пільгових роботах з 22.08.1992р. по 05.06.1995р (що складає 2 роки 9 місяців 14 днів) Управління Пенсійного фонду не зарахувало до пільгового стажу мотивуючи це тим, що немає можливості, оскільки атестація робочого місця за посадою "заливальник металу" була проведена первинно у 2000 році.
Через не зарахування цього періоду у ОСОБА_1 не вистачає пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Автрамат" з вимогою про роз'яснення у строку стажу.
24.10.2013 року ПАТ "Автрамат" направило в Управління пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова лист, в якому засвідчує, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 на ПАТ "Автрамат" складає 10 років, 5 місяців і 15 днів, а також гарантує відшкодування згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій та/або рішень прийнятих суб'єктом владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п.3 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, які працювали на роботах з шкідливими та тяжкими умовами праці та мали або будуть мати право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України „Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються відповідно до норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно п. а ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України - чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Положеннями ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає його право на пенсію на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач працював на посаді заливальника металу у ВАТ "Автрамат" з 22.02.1992 року по 05.06.1995 року.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків N 1 та N 2 деталізоване у Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383.
Згідно пп. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Посада заливальника металу передбачена Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну допомогу та у пільгових розмірах та право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173, в розділі XI "Ливарне виробництво".
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної згідно з наказом від 06.06.2000 року № 304 ВАТ "Автрамат", підтверджено, що посада заливальника металу, яку займав позивач за спірний період, віднесена до Списку № 1.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств і її не проведення до 21 серпня 1997 року не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист, за весь період роботи ОСОБА_1, а отже період роботи з 22.08.1992 року по 06.06.1995 року слід зарахувати до пільгового стажу.
Крім того, як вбачається листа ПАТ "Автрамат" від 24.10.2013 року, направленого на адресу відповідача, загальний стаж роботи ОСОБА_1 на ПАТ "Автрамат" складає 10 років, 5 місяців і 15 днів. Вказано, що гр. ОСОБА_1 працював у ПАТ "Автрамат" на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та мав зайнятість повний робочий день. Також зазначено, що ПАТ "Автрамат" гарантує відшкодування згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 64/8663, органам Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсії гр. ОСОБА_1 до досягнення ним пенсійного віку, встановленого діючим законодавством у розмірі, розрахованому пропорційно відпрацьованому на підприємстві пільговому стажу з 1 числа місяця, слідуючого за місяцем призначення пенсії (а.с. 20).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно визнав неправомірною відмову відповідача щодо зарахування позивачу в пільговий стаж за Списом N 1 вказаний період роботи та відповідно зобов'язав вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2014р. по справі № 643/20096/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.