Справа: № 361/2133/14 Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
15 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., апелянта ОСОБА_2, розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області та ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу, час по догляду за постраждалою від ЧАЕС дитиною, з 10 червня 1999 року до 10 червня 2011 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу, час по догляду за постраждалою від ЧАЕС дитиною, з 10 червня 1999 року до 10 червня 2011 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області анулювати запис про період стажу з 30 квітня 1994 року по 13 червня 1996 року, який зарахували ОСОБА_2 до страхового стажу.
В задоволенні позовних вимог до управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 року та задовольнити позов повністю, з урахуванням відшкодування моральної та матеріальної шкоди, оскільки не погоджується з прийнятою постановою.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 року, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, що вплинуло на неправильне вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Броварах і Броварському районі Київської області із заявою на підставі ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» про зарахування до його трудового стажу час по догляду за дитиною, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС, з 10.06.1999 року по 10.06.2011 рік та повідомити про його загальний трудовий стаж.
Листом 22.01.2014 року відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні заяви, оскільки ОСОБА_2 є зареєстрованим підприємцем з 14.06.1996 року, що відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 року №637, позбавляє його права на зарахування до страхового стажу терміну з 10.06.1999 року по 10.06.2011 рік, зараховано до страхового стажу час з 30.04.1994 року по 13.06.1996 рік. Також відповідача у даному листі вказав, що загальний трудовий стаж позивача становить 17 років 5 місяців 25 днів.
Вважаючи відмову Пенсійного фонду України у місті Броварах і Броварському районі Київської області протиправною, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, в частині задоволення позову дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу часу по догляду за дитиною, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС з 10.06.1999 року по 10.06.2011 року, в зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_2 був зареєстрованим, як підприємець є неправомірними, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що підприємницькою діяльністю позивач не займався.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено, що 20.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Броварах і Броварському районі Київської області із заявою на підставі ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» про зарахування до його трудового стажу час по догляду за дитиною, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС, з 10.06.1999 року по 10.06.2011 рік та повідомити про його загальний трудовий стаж.
22.01.2014 року відповідач повідомив, що позивачу відмовлено в задоволенні заяви, оскільки ОСОБА_2 є зареєстрованим підприємцем з 14.06.1996 року, що відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 року №637, позбавляє його права на зарахування до страхового стажу терміну з 10.06.1999 року по 10.06.2011 рік, зараховано до страхового стажу час з 30.04.1994 року по 13.06.1996 рік та надано інформацію що загальний трудовий стаж позивача становить 17 років 5 місяців 25 днів.
Позивач на підтвердження позовних вимог надав суду апеляційної інстанції копії трудової книжки, свідоцтво про народження дочки, посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Суд апеляційної інстанції на підтвердження статусу фізичної-особи підприємця направив запит до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надійшла на адресу суду 07.07.2014 року, у єдиному реєстрі відсутні відомості щодо ОСОБА_2.
Згідно з матеріалами справи, відповідачем без будь-яких підстав та всупереч вимогам позивача, було зараховано до страхового стажу час по догляду за дитиною, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС період з 30.04.1994 року по 3.06 1996 рік, оскільки як було встановлено в судовому засіданні догляд за дитиною в цей період здійснювався його дружиною.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу часу по догляду за дитиною, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС з 10.06.1999 року по 10.06.2011 року, в зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_2 був зареєстрованим, як підприємець є неправомірними, оскільки позивач підприємницькою діяльністю не займався.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Окрім того, що стосується позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд апеляційної інстації погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині слід відмовити за недоведеністю факту завдання моральної та матеріальної шкоди.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 року без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлений 17.07.2014.
.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.