"09" липня 2014 р.Справа № 921/135/14-г/6
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Шумського І.П. , судді Бурди Н.М. та судді Охотницької Н.В.
розглянув справу
за позовом - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне" с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область 47333
до відповідача - Приватного агропромислового підприємства "Добрий самарянин" с. Бутин, Збаразький район, Тернопільська область 47313
про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди, визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін:
позивача - Ригайло Л.І., Пірог І.М.; Атаманчук С.В.; Кобзар Г.С.
відповідача - Горба В.В.
Суть справи:
В лютому 2014 року СГ ТОВ "Сонячне" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - ПАП "Добрий Самарянин" про (з урахуванням заяви б/н від 28.04.2014 року про зменшення позовних вимог):
- визнання недійсною додаткової угоди від 24.02.2011 року до договору оренди майна від 31.12.2010 року;
- визнання права власності на майно, згідно з доданим переліком в 40 найменувань;
- та зобов'язання повернути частину майна, на яке буде визнано право власності.
Свої вимоги, підтримані в засіданнях його представниками, позивач мотивував здобуттям права власності на спірне майно (частину з якого передано в оренду відповідачу) внаслідок правонаступництва прав і обов'язків колишньої с/с "Зарудянська". А також підписанням спірної додаткової угоди від імені орендодавця не уповноваженою на те особою.
У відзиві на позов та поясненнях його представника, відповідач проти задоволення вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність, а також клопотав про застосування строку позовної давності.
Розгляд справи, призначений вперше на 06.03.2014 року відкладався, востаннє на 09.07.2014 року, в т.ч. через зміну складу суду.
Строк вирішення спору, продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
В засіданні його учасникам, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з огляду на встановлений законом принцип належності доказів, судом встановлено наступне:
- відповідно до протоколу зборів уповноважених членів селянської спілки "Зарудянська" №1 від 29.01.2000р. прийнято рішення про реорганізацію спілки. Посилання на спосіб реорганізації в тексті відсутній. Однак, за твердженнями позивача, наступні дії с/с "Зарудянська" свідчать, що така реорганізації відбулась шляхом виділення, за яким спілка не одразу втратила статус юридичної особи.
За установчим договором та статутом СГ ТОВ "Сонячне" (позивача у справі) в редакції від 25.02.2000 року його було створено шляхом об'єднання майна 11-ти фізичних осіб.
Згідно з наданим відповідачем договорами від 26.02.2000 року між позивачем та власниками майнових паїв виникла домовленість щодо спільного користування майном та його сховом.
Позивачем представлено Перелік майна, виділеного с/с "Зарудянська", на погашення її боргів, який підписано членами комісії від спілки та тодішнім керівником СГ ТОВ "Сонячне", а також Розподільчий баланс (уточнений) від 07.04.2001 року, за котрим позивач як правонаступник приймає частку майнових прав і обов'язків спілки в межах виділеного майна.
Саме Розподільчий баланс (уточнений) від 07.04.2001 року, за доводами заявника, містить найбільш точний список майна, переданого спілкою і на яке претендує в позові СГ ТОВ "Сонячне"(протокол судового засідання від 05.06.2014 року). При цьому, як зазначає позивач, передані йому вага РП 15 МА та вага РС 30У 13АС (нерухоме майно) значаться у цьому Розподільчому балансі (уточненому) як "інший інвентар і устаткування".
Перелік майна виділеного с/с "Зарудянська" та Розподільчий баланс (уточнений), були затверджені загальними зборами співвласників паїв спілки №2 від 07.04.2001 року. Даними зборами також затверджено переліки майна соціальної сфери; майна, яке не підлягає паюванню; майна пайового фонду та інше.
У відповідності до змісту протоколу №2 від 07.04.2001 року та пояснень представників сторін, даних в засіданні, окреме однаково назване майно увійшло як до пайового фонду, так і до майна, виділеного на погашення боргів спілки. Зокрема, причіп тракторний 2 ПТС6, сівалка СЗ-3,6 та станок свердлильний. Названого майна було кілька одиниць. Ідентифікувати його на даний час не має можливості. Тому позивач не може підтвердити, що саме причіп тракторний 2 ПТС6, сівалка СЗ-3,6 та станок свердлильний, на які він претендує, виділялись спілкою "Зарудянська" саме під кредиторську заборгованість.
На підставі зборів учасників товариства "Сонячне" від 05.04.2001 року, 10.04.2001 року було зареєстровано зміни до статуту позивача, в п.п.1.1 якого він визнав себе правонаступником с/с "Зарудянська".
На підтвердження цього факту заявником також надано Акт прийому-передачі від 11.04.2001 року, за котрим спілка передала позивачу майно на суму своїх боргів. Даний акт складено на виконання вищезгаданого протоколу загальних зборів співвласників паїв спілки №2 від 07.04.2001 року. Хоча в тексті акту допущено помилку в даті проведення зборів, саме замість 07.04.2001 року, зазначено -11.04.2001 року (протокол судового засідання від 03.07.2014 року).
У відповідності до наданих позивачем доказів, як-то акту Збаразької МР ДПІ від 11.03.2001 року, інформацій Управління АПР Збаразької РДА від 27.11.2012 року та Управління ПФУ в Збаразькому районі від 13.09.2013 року і від 09.02.2012 року, комісійного акту від 31.08.2001 року, складеного за участі представників районного управління сільського господарства і продовольства від 31.08.2001 року, даних казначейської служби, копій трудових книжок колгоспника, наказів позивача від 30.03.2000 року та інших матеріалів справи, СГ ТОВ "Сонячне" було прийнято борги с/с "Зарудянська" перед бюджетом та цільовими фондами, прийнято на роботу (в порядку переведення) частину працівників спілки, де їм видавались документи для визначення трудового стажу і оформлення пенсійних справ.
Боргові зобов'язання спілки сплачувались позивачем, в т.ч. за рахунок частини майна виділеного с/с "Зарудянська" згідно з згаданими вище Переліком, Розподільчим балансом та Актом прийому-передачі, що також стверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року (яка набрала законної сили) у справі №6/9/5022-101/2012 за позовом ТОВ "Сонячне" до ПАП "Добрий Самарянин" про визнання права власності на будинок правління (контори) за набувальною давністю. Та не заперечується відповідачем.
Згідно з наданих суду копій матеріалів реєстраційної справи, розмір статутного фонду позивача формувався за рахунок внесків його учасників. Склад останніх неодноразово змінювався.
Майно с/с "Зарудянська", передане позивачу для погашення її кредиторської заборгованості (в т.ч. і спірне) не включалось до статутного фонду товариства, а знаходилось на його балансі, що стверджується представленими суду його довідками, звітними документами, книгами обліку основних засобів і т.п. документами. Допущена у звітності за 2011 рік помилка щодо обліку цього майна була виправлена позивачем у 2012 році (див. усні і письмові пояснення бухгалтера СГ ТОВ "Сонячне" із додатками).
Передані позивачу, в складі названого майна, спірні транспортні засоби, що залишились після сплати боргів спілки, за даними Державтоінспекції та Управління сільського господарства, облікуються за товариством.
Право власності на вказане у позові нерухоме майно - вагу РС 30У 13АС та на будинок правління (контори) спілка, позивач та інші особи не оформляли. Документи про їх будівництво та його фінансування відсутні.
У відповідності до довідки Державної реєстраційної служби, реєстрація с/с "Зарудянська" як юридичної особи припинена 01.02.2007 року (в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією). Відтак, судом критично оцінюються як належні і допустимі докази по даній справі, подані відповідачем договори датовані до 01.02.2007 року щодо розпорядження майном спілки, які укладені не її органами (уповноваженими особами) та не засвідчені її печатками. Як-то договори схову від 15.03.2003 року і від 15.03.2006 року, укладені співвласниками цілісного майнового комплексу та оренди від 15.03.2006 року, заключеного співвласниками основних засобів і т.п. матеріали.
Оскільки, названі співвласники не мають жодної організаційно-правової форми, законодавчого статусу, постійно діючого органу і т.п. ознак, їх не можливо залучити до участі в господарській праві.
Відповідачем (на підтвердження своїх заперечень) також подано:
- затверджений Зарудянською сільською радою протокол загальних зборів співвласників майнових і земельних паїв колишньої с/с "Зарудянська" від 14.11.2010 року, за змістом якого вирішено розірвати договори оренди паїв з позивачем та укласти відповідні угоди з ПАП "Добрий Самарянин" (відповідачем у справі), уповноваживши на це ОСОБА_8;
- Акти приймання - передачі від 23.12.2010р. і від 25.12.2010 року, за якими позивач повертав власникам паїв майно, що було в його користуванні.
Однак, проти складання цих актів позивач заперечив у своїх письмових поясненнях від 21.05.2014 року та усних в засіданнях від 24.04.2014р. і від 03.07.2014 р., оскільки акти не засвідченні печатками товариства та від його імені підписані ОСОБА_9 і ОСОБА_10, котрі, згідно з довідки відділу держреєстрації Збаразької РДА від 24.09.2012 року та інформації СГ ТОВ "Сонячне", не були в той час керівниками даного підприємства.
В той же час, 31.12.2010 року за договором схову ПАП "Добрий Самарянин" (відповідачу) було передано співвласниками майнових паїв с/с "Зарудянська" усе майно, на яке позивач просить визнати право власності.
Про факт вибуття саме в цей час (у грудні 2010 року) спірного майна з володіння, користування і розпорядження СГ ТОВ "Сонячне" підтвердили в засіданні 03.07.2014 представники обох сторін по справі. Таке вибуття по відношенню до будинку правління (контори), встановлено і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року (яка набрала законної сили) у справі №6/9/5022-101/2012.
На час розгляду справи спірне майно продовжує бути відсутнім у позивача.
31.12.2010 року між ПАП "Добрий Самарянин" та співвласниками паїв с/с "Зарудянська" укладено договір оренди, за змістом якого відповідачем отримано в користування майно, призначене для формування пайового фонду спілки. Від імені співвласників (орендодавця) договір підписав ОСОБА_8.
По Акту приймання - передачі від 16.05.2011 року співвласники також передали із схову Зарудянській сільській раді, без права відчуження наступне майно:
- автомобіль УАЗ 452 Д 1990р. №36-31;
- автомобіль САЗ 3507 1987р. №91-01;
- погрузчик ПЕА -1А «Карпатець»;
- трактор МТЗ 82 №09020;
- трактор Т150 К №6020;
- сівалку СЗТ-3,6;
- культиватор;
- станок свердлильний.
У зв'язку з чим та іншими обставинами, до договорів схову і оренди від 31.12.2010 року вносились зміни додатковими угодами від 24.02.2011 року.
Зокрема, за додатковою угодою від 24.02.2011 року до договору оренди від 31.12.2010р. (приналежно до обсягу позовних вимог) відповідачу було надано в платне користування :
- станок свердлильний;
- електрозварювальний апарат;
- будинок правління (контори);
- апарат зварювальний САК;
- апарат автогенний;
- зернопогрузчик ЗМ 30;
- вага РС 30 У АС.
Представник відповідача підтвердив обставини фактичної передачі даного майна йому в користування, а також подав доказ сплати орендної плати за 2011-2012р.р. орендодавцям.
Дана додаткова угода від 24.02.2011 року оспорюється позивачем.
Враховуючи відсутність у нього спірного майна, позивач у лютому 2014 року звернувся до суду із вищезгаданими вимогами.
Згідно з ст. 124 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.12 ГПК України, постанов пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. та №11 від 29.05.2013р., судової практики, що склалась, даний спір підвідомчий господарським судам.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Поданими суду доказами позивачем підтверджено обґрунтованість своїх вимог в частині визнання права власності на окреме спірне майно.
Так, у відповідності до чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 14.03.2001р. №62 (далі - Порядок №62) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001р. за №305/5496, в процесі реорганізації підприємств, у тому числі при вирішенні майнових питань, належні їм активи, відображені у загальному переліку на дату реорганізації, поділяються на такі групи:
- активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, які передаються підприємству-правонаступнику;
- активи, які не підлягають паюванню;
- майно соціальної інфраструктури;
- активи пайового фонду.
Перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства (п.7 цього Порядку).
За п.6 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 14.03.2001р. №63 (далі - Порядок №63) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001р. за №305/5497, реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб-правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.
При виділенні з КСП одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять за передавальним або роздільним актом (балансом) майнові права та обов'язки підприємства, що реорганізується. При реорганізації шляхом виділення КСП не втрачає статусу юридичної особи. У нього залишаються майнові права та обов'язки в частині, що не перейшли до правонаступників (п.12 Порядку №63).
Обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП - п.17 Порядку №63.
Згідно з п.19 даного Порядку, передача майна КСП підприємствам-правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління КСП, та оформляється актом приймання-передавання.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу зборів уповноважених членів селянської спілки "Зарудянська" від 29.01.2000р., Переліку майна, виділеного позивачу спілкою "Зарудянська" на погашення її боргів, а також Розподільчого балансу (уточненого) від 07.04.2001р., рішення загальних зборів співвласників паїв спілки від 07.04.2001р., змін до п.п.1.1 статуту позивача від 10.04.2001 року, в якому він визнав себе правонаступником с/с "Зарудянська", Акту прийому-передачі майна спілки від 11.04.2001р. на суму боргів та інших зібраних доказів, позивачем підтверджено факт правонаступництва щодо спірного майна. Окрім причіпа тракторного 2ПТС6, сівалки СЗ-3,6 та станка свердлильного (доказів ідентифікації яких для виділення від аналогічного майна пайового фонду позивач надати не може), а також ваги РП 15 МА та ваги РС 30У 13АС, які (за твердженням заявника) значаться у Розподільчому балансі (уточненому), як "інший інвентар і устаткування".
Достовірність перелічених документів відповідачем не спростована, положення статуту позивача щодо правонаступництва у встановленому порядку не оскаржені.
Перехід до позивача прав і обов'язків спілки в межах виділеного йому майна у 2001 році, не спростовується і записом реєстратора про припинення 01.02.2007 року діяльності с/с "Зарудянська", в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією. А також іншими запереченнями відповідача.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Однак, ст.ст. 256,257 ЦК України встановлено трирічний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист такого права.
За ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як зазначалось вище, спірне майно фактично вибуло з володіння, користування і розпорядження СГ ТОВ "Сонячне" в період укладення договору схову від 31.12.2010 року, тобто в цей момент право власності позивача, про яке він заявляє, і було порушене. Про це заявнику безсумнівно було відомо.
Проте, за захистом свого права позивач звернувся лише в лютому 2014 року, пропустивши строк позовної давності, щодо застосування якого заявив відповідач. Причин пропуску цього терміну, які б суд визнав поважними, СГ ТОВ "Сонячне" не навело.
Відповідна заява ПАП "Добрий Самарянин", в порядку ст.267 ЦК України застосовується в частині, що зачіпає інтереси відповідача, а саме щодо спірного майна, яке знаходиться в його користуванні за договором оренди від 31.12.2010 року, із змінами внесеними додатковою угодою від 24.02.2011 року.
З огляду на усе наведене, вимога позивача про визнання права власності задовольняється частково. А саме таке право визнається на :
1) цистерну 25 м3 - 1 штука;
2) цистерну 10 м3 - 1 штука;
3) цистерну 5 м3 - 8 штук;
4) цистерну автомобільну - 1 штука;
5) кран гаражний ОПГ 1135Д - 1 штука;
6) компресор СО243 - 1 штука;
7) погрузчик ПЕА 1.0 "Карпатець" 60-26 - 1 штука;
8) трактор МТЗ - 80 09020 - 1 штука;
9) сцепку СП - 11а - 4 штуки;
10) сцепку СП 16 - 3 штуки;
11) скирдосклад ПФ 0,5 П - 1 штука;
12) жатку причіпна ЖВП - 4,9 - 1 штука;
13) плуг ПЛН 5-35 - 1 штука;
14) культиватор КПС 4,2 - 1 штука;
15) культиватор УСМК 5,4 - 1 штука;
16) культиватор КПШ 9,7 - 1 штука;
17) котки ККН 2,8А - 3 штуки;
18) оприскувач ОП-2000 -1 - 1 штука;
19) граблі ГПП6 - 1 штука;
20) кран - балка - 1 штука;
21) прицеп 2ПТС4 - 2 штуки;
22) катки 3КВГ1,4 - 6 штук;
23) автомобіль УАЗ 452Д 1990 р.в. 3631 - 1 штука;
24) автомобіль САЗ 3507 1987 р.в. 9101 - 1 штука;
25) автомобіль ЗІЛ 133 ГЯ 1986 р.в. 9449 - 1 штука;
26) автомобіль УАЗ 469 Б 1984 р.в. 6067 - 1 штука;
27) автомобіль ГАЗ АМ 3360 1988 р.в. 0557 - 1 штука;
28) погрузчик ПШП -4А - 1 штука;
29) сівалку бурякова ССТ 12Б - 1 штука;
30) станок стругальний - 1 штука.
В задоволенні позову про визнання права власності на:
- причіп тракторний 2ПТС6;
- сівалку СЗ-3,6;
- станок свердлильний;
- вагу РП 15 МА;
- вагу РС 30У 13АС;
- електрозварювальний апарат;
- будинок правління (контори);
- апарат зварювальний САК;
- апарат автогенний;
- зернопогрузчик ЗМ 30 слід відмовити за недоведеністю та пропуском строку позовної давності.
Через часткову відмову у визнанні права власності не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути заявнику:
- станок свердлильний;
- вагу РС 30У 13АС;
- електрозварювальний апарат;
- будинок правління (контори);
- апарат зварювальний САК;
- апарат автогенний;
- зернопогрузчик ЗМ 30.
При цьому слід зазначити, що дану вимогу (про зобов'язання повернути майно) позивачем заявлено з підстав, передбачених іншою стеттею, а саме - ст.391 ЦК України (усунення перешкод у здійсненні права власності). Хоча, право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) і захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст.391 ЦК України) є самостійними способами захисту права власності.
З урахуванням відмови в задоволенні вимог про визнання за позивачем права власності на спірне майно, передане відповідачу за додатковою угодою від 24.02.2011 року до договору оренди, остання не може бути визнана недійсною з підстави належності орендованого майна СГ ТОВ "Сонячне".
Щодо тверджень позивача про те, що оспорювана додаткова угода від 24.02.2011 року підписана від імені орендодавців не уповноваженою особою слід зазначити наступне.
Вчиняти відповідні дії від імені співвласників майнових і земельних паїв колишньої с/с "Зарудянська" гр. ОСОБА_8 уповноважено відповідними зборами від 14.11.2010 року. Окрім того, після підписання додаткової угоди, сторони за нею приступили до виконання її умов. А саме, відповідачу було передано в користування відповідне майно, за яке він в 2011-2012 р.р. сплатив орендну плату. Відтак, вимога позивача про недійсність оспорюваного правочину з цієї підстави також не може бути задоволена судом ( ст.214 ЦК України, п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 23.05.2013р.).
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони відповідно до розміру заявлених вимог та результатів їх вирішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
1. Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячне" право власності на майно, а саме :
1) цистерну 25 м3 - 1 штука;
2) цистерну 10 м3 - 1 штука;
3) цистерну 5 м3 - 8 штук;
4) цистерну автомобільну - 1 штука;
5) кран гаражний ОПГ 1135Д - 1 штука;
6) компресор СО243 - 1 штука;
7) погрузчик ПЕА 1.0 "Карпатець" 60-26 - 1 штука;
8) трактор МТЗ - 80 09020 - 1 штука;
9) сцепку СП - 11а - 4 штуки;
10) сцепку СП 16 - 3 штуки;
11) скирдосклад ПФ 0,5 П - 1 штука;
12) жатку причіпна ЖВП - 4,9 - 1 штука;
13) плуг ПЛН 5-35 - 1 штука;
14) культиватор КПС 4,2 - 1 штука;
15) культиватор УСМК 5,4 - 1 штука;
16) культиватор КПШ 9,7 - 1 штука;
17) котки ККН 2,8А - 3 штуки;
18) оприскувач ОП-2000 -1 - 1 штука;
19) граблі ГПП6 - 1 штука;
20) кран - балка - 1 штука;
21) прицеп 2ПТС4 - 2 штуки;
22) катки 3КВГ1,4 - 6 штук;
23) автомобіль УАЗ 452Д 1990 р.в. 3631 - 1 штука;
24) автомобіль САЗ 3507 1987 р.в. 9101 - 1 штука;
25) автомобіль ЗІЛ 133 ГЯ 1986 р.в. 9449 - 1 штука;
26) автомобіль УАЗ 469 Б 1984 р.в. 6067 - 1 штука;
27) автомобіль ГАЗ АМ 3360 1988 р.в. 0557 - 1 штука;
28) погрузчик ПШП -4А - 1 штука;
29) сівалку бурякова ССТ 12Б - 1 штука;
30) станок стругальний - 1 штука.
2. В задоволені решти вимог відмовити.
3. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Добрий самарянин" (с. Бутин, Збаразький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30556753) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне" (с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30827927) 1516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Видати наказ.
4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне" (с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 30827927) в дохід бюджету 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 30 коп. недоплаченого судового збору.
Видати наказ.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано: 21.07.2014 року
Головуючий суддя І.П. Шумський
Суддя Н.М. Бурда
Суддя Н.В. Охотницька