Справа: № 2а/2370/881/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
10 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірною вимоги, -
У березні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, в якому просила суд визнати неправомірною вимогу про сплату боргу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 10.02.2012 року № Ф-269.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року адміністративний позов - відмовлено частково.
Скасовано вимогу Управління пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 21.02.2012 року № Ф-269 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 1031,99 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що що ОСОБА_3 є пенсіонеркою за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 16.03.2011, посвідченням потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Д № 602552 від 01.01.2009 здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до повідомлення - розрахунку УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області № Ф - 269 позивач не сплатила за 2011 рік єдиний внесок.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач підтвердив відсутність заборгованості позивача станом на 01.01.2012, таким чином вимога від 10.02.2012 № Ф - 269 щодо сплати за 2011 рік в сумі 1031,99 грн. є незаконною і підлягає скасуванню.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Статтею 1 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого). 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ст. ст. 4, 6 Закону № 2464-VI, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний соціальний внесок.
Згідно пункту 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 27.10.2010 року за № 994/18289, що нараховані за відповідний базовий звітній період суми єдиного соціального внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимоги про повернення помилково сплачених за серпень - вересень 2011 року коштів не заявив та в судовому засіданні підтвердив відсутність таких вимог.
Відповідно до Закону № 2464-VІ, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду застосовують до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Також, на суми недоїмки нараховується неня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ, у зв'язку з чим втратили чинність положення частин першої - дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За порушення, вчинені до 01.01.2011 року органи Пенсійного фонду застосовують фінансові санкції, передбачені законами, що діяли на момент вчинення порушення, в т.ч. фінансові санкції, встановлені п. 2 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Нарахування фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підтвердив відсутність заборгованості позивача станом на 01.01.2012 року.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлення-розрахунок УПФУ в м. Канів та Канівському районі Черкаської області від 10.02.2012 №-Ф-269 в частині нарахування сум єдиного внеску за жовтень - грудень 2011 року є незаконним.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду буде виготовлено 17.07.2014 року.
Головуючий суддя Г.М. Бистрик
Судді О.В. Карпушова
О.М. Оксененко
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Оксененко О.М.