Справа: № 823/725/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
10 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Канівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Київський міський центр зайнятості звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на користь центру кошти в розмірі 6340,69 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що отримання винагороди, пов'язаної із наданням послуг без укладення трудового договору в період перебування особи на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, позбавляє таку особу права на отримання відповідної соціальної гарантії.
Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується.
Як вбачається з матеріалів справи, що 11.04.2012р. відповідач подав до Канівського міськрайоного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та зазначив, що в даний час не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно наказу від 11.04.2012р. № НТ 120411 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі.
При проведенні звірки Канівського міськрайонного центру зайнятості з Державною податковою службою України було встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в Канівському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний, приховав відомості про отримання від ПАТ КБ "ПриватБанк" доходу за послуги з надання інформації, необхідної для випуску банківського продукту/послуг та залучення нових клієнтів в ІІ кварталі 2012 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII визначав правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю до 01.01.2013 року, поки не втратив чинності.
Зайнятістю за цим Законом визнається діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах (ч. 1 ст. 1).
Згідно з цим Законом держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, зокрема, виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги, безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії (ч. 1 ст. 4). Зазначена гарантія держави покликана забезпечити право громадян на соціальний захист у сфері зайнятості, зокрема, на одержання допомоги по безробіттю, що передбачене ч. 2 ст. 11 вказаного Закону.
Реалізація державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян забезпечується державною службою зайнятості (ч. 1 ст. 18 вказаного Закону).
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (ч. 2 ст. 18 Закону).
Умови припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначені ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якої, зокрема, виплата допомоги припиняється у разі працевлаштування безробітного. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.
Статтею 36 вказаного Закону визначені права та обов'язки застрахованих осіб, зокрема, застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на судовий захист своїх прав; застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; у разі здійснення особою, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу визначений Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12. 2000 року за № 915/5136.
Підпунктом 1 пункту 5.5 цього Порядку передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно з пунктом 6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Як убачається із відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, що наявні в матеріалах справи, у ІІ кварталі 2012 року відповідач отримав від ПАТ КБ «ПриватБанк» дохід в сумі 13,24 грн.
Зважаючи на викладені норми та фактичне отримання ОСОБА_2 доходу, позивач дійшов висновку, і з ним погодився суд першої інстанції, що отримані названою особою суми допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги, а також витрати на її навчання, підлягають поверненню центру зайнятості.
Однак, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам відповідача про те, що ним фактично не отримувались перераховані ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти у розмірі 13,24 грн., так як послуги із залучення нових клієнтів банку ним не надавались. Підтвердженням зазначеної обставини слугує лист ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25.12.2012 року №20.1.0.0.0/7-20121220/1876, яким банк повідомив, що з відповідачем було укладено договір про банківське обслуговування кредитного рахунку, в рамках якого банком публічно запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів, у зв'язку із чим банком запроваджено нову систему та затверджені Правила, згідно з якими розширені права клієнтів та визначено випадки, за яким банком проводяться виплати клієнтам, що надали інформацію, необхідну для виписку банківського продукту/послуг та для залучення нового клієнта діють спеціальні умови, які є частиною умов та правил надання банківських послуг.
Так, ПАТ КБ «Приватбанк» повідомляє, що відповідач уклав з банківською установою договір про банківське обслуговування, відповідно до якого банком публічно запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів у зв'язку із чим банком запроваджено нову систему та затверджені відповідні Правила, які не можуть класифікуватися як трудовий договір, або інший договір цивільно-правового характеру, предметом якого було б надання банку обов'язкової трудової функції чи надання послуги за зобов'язанням та який би міг визначатись як обставина, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю.
Тобто, із відповіді наданої ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що банк не укладав з відповідачем трудового договору, а був укладений лише договір банківського обслуговування банківського кредитного рахунку, в рамках якого банком, у зв'язку з публічною обіцянкою усім клієнтам виплат за залучення нових клієнтів, і було виплачено відповідачці винагороду за залучення нових клієнтів.
Отже, у даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк» не є роботодавцем відповідача, а винагорода, що отримують клієнти банку не є такою, що виплачена за надання трудової функції, а також за умовами цивільно-правових угод, предметом якої не являється виконання робіт (послуг) клієнтом банку, тобто дохід виплачено з інших підстав. Виплати клієнтам банку, що надали інформацію, необхідну для випуску банківського продукту/послуг та для залучення нового клієнта регулюються спеціальними умовами, які є частиною умов та правил надання банківських послуг.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що укладення відповідачкою договору про банківське обслуговування та отримання винагороди від ПАТ КБ «Приватбанк», не доводить фактів зловживання відповідача своїми правами або повідомлення центр зайнятості неправдивої інформації, що могли бути підставою для стягнення виплачених сум, разова виплата, яку отримав відповідач, не може визначатись як обставина, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду, скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду - скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року - скасувати.
Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Канівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст постанови суду буде виготовлено 17.07.2014 року
Головуючий суддя Г.М. Бистрик
Судді О.В. Карпушова
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Оксененко О.М.