15 липня 2014 р.Справа № 1608/2а-4667/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 05.12.2011р. по справі № 1608/2а-4667/11
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області
про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
28.10.2011 року позивач - ОСОБА_2 - звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області, в якому просила визнати діяння протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни відповідно до діючого законодавства за період з 01.01.2011року та в подальшому і довічно.
Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його здійснити виплату пенсії як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 27.04.2011 року залишено без розгляду. (а.с. 8)
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 05.12.2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 28 квітня 2011 року по 18 червня 2011 року включно із урахуванням проведених виплат відповідно до діючого законодавства.(а.с. 10)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни", що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 5)
На звернення позивача Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області надало відповідь, якою повідомило, що підвищення до пенсії як дитині війни позивачу виплачується на підставі постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року. (а.с. 6)
Не погодившись з розміром отриманого підвищення до пенсії, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, у порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку з нарахування та виплати позивачеві доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Закону України Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 згідно якого установлено, що у 2011 році норми положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Дані зміни набрали чинності 19 червня 2011 року. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" по 18 червня 2011 року включно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у такій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зазначена надбавка врегульована ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують підвищення до пенсії, відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Так, п. 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримувала підвищення до пенсії в період заявлених позовних вимог щомісячно в сумі 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі, встановленому п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", а не ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". (а.с. 6)
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Відповідно, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено саме на відповідача, як на районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Карлівського районного суду Полтавської області від 05.12.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 05.12.2011р. по справі № 1608/2а-4667/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.