79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" липня 2014 р. Справа № 5015/2050/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Желік М.Б.
Марко Р.І.
при секретарі Зошій М.Р.
розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'', м.Львів, б/н від 18.06.14 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.14 року
за заявою: Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'', м.Львів про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року
у справі № 5015/2050/11
за позовом: Дочірньої компанії ,,Газ України'' Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України'', м.Київ
до відповідача: Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'', м.Львів
про: стягнення 9 286 929,93 грн.
За участю представників сторін:
від позивача : не з'явився;
від відповідача : не з'явився;
ухвалою господарського суду Львівської області від 10.06.14 року у справі № 5015/2050/11 (суддя Синчук М.М.) за позовом Дочірньої компанії ,,Газ України'' Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України'' до Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'' про стягнення 9 286 929,93 грн., в задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'' про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року, в частині боргу, що залишився до оплати, на 10 років із сплатою заборгованості рівними частинами відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 10.06.14 року у справі №5015/2050/11, заявник - Львівське міське комунальне підприємство ,,Львівтеплоенерго''- подав апеляційну скаргу.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що спроможний виконати судове рішення, оскільки за багатьма судовими рішеннями на користь позивача ним вже було проведено оплату. Так як до 2014 року діяла процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», усі виконавчі провадження по стягненню заборгованості за природний газ підлягали обов'язковому зупиненню. На даний момент, починаючи з січня 2014 року, усі виконавчі провадження, як по стягненню на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», так і ПАТ «НАК «Нафтогаз України», відновлено Залізничним ВДВС Львівського міського управління юстиції, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. У даній справі неоплаченими залишаються 2582188,80 грн. (пеня, інфляційні, 3 %- річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Накладення стягнення на майно підприємства, як зазначає у своїй апеляційній скарзі апелянт, унеможливить його господарську діяльність, що створить реальну загрозу банкрутства останнього, та призведе до аварійної ситуації в опалювальний період.
На підставі наведеного скаржник просить ухвалу суду першої інстанції від 10.06.2014 р. скасувати, задовольнити заяву ЛМКІІ «Львівтеплоенерго» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. в частині боргу, що залишився до оплати та розстрочити виконання рішення на 10 років із сплатою заборгованості рівними частинами.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/2050/11 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів- Желіка М.Б. та Марка Р.І..
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.14 р. поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 14.07.14 р..
В судове засідання 14.07.14 року представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також беручи до уваги п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', якою визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду Львівської області від 10.06.14 р. у справі № 5015/2050/11 слід залишити без змін, з огляду на наступне:
як вбачається з матеріалів справи та вірно з'ясовано судом першої інстанції, рішенням господарського суду Львівської області у справі №5015/2050/11 від 14.06.2011 р. позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 6436701,59 грн. основного боргу, 292962,28 грн. пені, 1895285,08 грн. інфляційних збитків, 369018,70 грн. - 3% річних, 24694,20 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 228,54 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 292962,28 грн. пені відмовлено. 04.07.2011 р. господарським судом Львівської області, на виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р., видано наказ у справі №5015/2050/11.
Уточненою заявою про розстрочку виконання рішення суду Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11, в частині боргу, що залишився до оплати, на 15 років етапами, починаючи з травня 2013 року по квітень 2028 року включно рівними частинами по 14345,49 грн. щомісяця.
В апеляційній скарзі скаржник просить за наслідками апеляційного розгляду розстрочити виконання рішення на 10 років із сплатою заборгованості рівними частинами, хоча саме така вимога не заявлялась у суді першої інстанції. Згідно із ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і лише у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996 р. (в редакції від 22.10.2007 р.) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11, повинен враховувати: 1) матеріальні інтереси сторін, 2) їх фінансовий стан, 3) ступінь вини відповідача у вирішенні спору, 4) вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для виконання у встановлений строк, 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави та 6) інші обставини надання розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі №5015/2050/11 терміном на 15 років.
За наслідками оцінки судом першої інстанції наданих заявником доказів, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про недоведеність існування обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, та їх винятковий характер.
Посилання заявника на своє скрутне матеріальне становище може визнаватись підставою для розстрочення виконання судового рішення лише у співвідношенні із майновими інтересами стягувача. З матеріалів справи вбачається, що стягувач, виконавши умови договору, на підставі якого у заявника виникла значна заборгованість, без свої вини впродовж тривалого часу був позбавлений можливості отримати належні йому виплати. Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» хоча і передбачав обов'язкове зупинення виконавчих проваджень, однак, не перешкоджав заявникові виконати судове рішення у добровільному порядку, чого зроблено останнім не було. Враховуючи поступове погашення заявником сум заборгованості перед позивачем, суд не вбачає об'єктивної неможливості його виконання.
Стаття 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі № 5015/2050/11 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства ,,Львівтеплоенерго'' залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі № 5015/2050/11 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 21.07.2014 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Марко Р.І.