18 червня 2014 р.Справа № 818/549/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
представника позивача - Безсмертного О.М.,
представника відповідача - Луніка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 818/549/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "КОНДИТЕРОПТТОРГ"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В лютому 2014 року позивач - ТОВ ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "КОНДИТЕРОПТТОРГ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0001012203 від 05.11.2013 року, яким позивачу нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму1946298,0 грн., з них 1297532,0 грн. - за основним платежем та 648766,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в частині 1296359 грн. за основним платежем та в частині 648 179,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0001022203 від 05.11.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2569,0 грн., повністю.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "КОНДИТЕРОПТТОРГ" задоволено.
Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05 листопада 2013 року №0001022203 в повному обсязі та №0001012203 частково, а саме: за основним платежем - на суму 1296359 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 648179,50 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "КОНДИТЕРОПТТОРГ", посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "КОНДИТЕРОПТТОРГ" зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 13.08.1997 року за №2275. Підприємство взято на податковий облік в ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області 19.08.1997 року за № 01930391. ( т.1 а.с.16-39).
В період з 23 вересня 2013 року по 11 жовтня 2013 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "КОНДИТЕРОПТТОРГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кондитероптторг", код 24002831 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012р. " №1341/2203/24002831/124 від 18 жовтня 2013 року, згідно висновків якого ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Кондитероптторг" порушено п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, ст. 138, п.п. 138.1.1, п.п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.10.3, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 3440,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2012 року - 328,0 грн.; п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 1845628,00 грн. (Т. 1 а.с. 42-99)
За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001012203 від 05.11.2013 р., яким ТОВ ВКФ "Кондитероптторг" нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 1946298,0 грн., з них 1297532,0 грн. за основним платежем та 648766,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення № 0001022203 від 05.11.2013 p., яким ТОВ ВКФ "Кондитероптторг" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2569,0 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач скористався правом адміністративного оскарження та оскаржив податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Сумській області та до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду яких апеляційні скарги залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями №0001012203 та № 0001022203, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини між позивачем та контрагентом не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Фактичною підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з продажу товарів за комісійними угодами. При цьому податковий орган посилається на збитковий характер цих операцій для позивача як комітента.
Як убачається із матеріалів справи, проведеною перевіркою відображеного показника у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2011 року о 31.12.2012 року податковим органом встановлено, що підприємством відображено у рядку 05 Декларацій "Витрати операційної діяльності" (в т.ч. р. 05.1 СВ Собівартість придбаних (виготовлених ) та реалізованих товарів (робіт, послуг)) показників за період з 01.10. 2011 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 105 940 721 грн., а також, що на формування цих показників мало вплив списання вартості реалізованих товарів.
Так, перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. в сумі 105940 721 грн. на підставі таких документів: договори, контракти, акти виконаних робіт (послуг), рахунки-фактури, рахунки, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках 281 «Товари», 283 «Товари на комісії», 902 "Собівартість реалізованих товарів", та інше встановлено завищення задекларованих ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» показників у рядку 05 Декларацій «Витрати операційної діяльності» (в т.ч. рядок 05.1 СВ Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі 6 493 996,0 грн., за IV кв. 2011р, в сумі 1639465 грн., І кв. 2012р. в сумі 1906413 грн., за II кв. 2012р. в сумі 466 897 грн., за III кв. 2012р. в сумі 2481221 грн.
Придбання кондитерських виробів в бухгалтерському обліку ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» відображено кореспонденцією рахунків:
Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з постачальниками" - 6488133,19 грн.;
Дт 6441 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з постачальника " - 1297626,65 грн.;
Дт 641 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ" Кт 6441 "Податковий кредит" - 1297626,65 грн.;
Дт 283 "Товари на комісії" Кь 281 "Товари на складі" - 6488 133,19 грн.;
Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кт 283 "Товари на комісії" - 6488133,19 грн.
Всього за перевіряємий період придбано ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» від ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» кондитерських виробів в асортименті для реалізації на експорт на загальну суму 7785759,84 грн., в т.ч. ПДВ 1297626,65 три. та передано на комісію ДП «Кондитерська корпорація "Рошен" на загальну суму 6488 133,19 грн. без ПДВ. При цьому, по операціях з придбання кондитерських виробів у ДП "Корпорація "Рошен" витрати ТОВ ВКФ "Кондитероптторг" , з урахуванням ПДВ, послуг комісії склали 7793585,05 грн., що на 1272566,93 грн. більше від суми реалізації кондитерських виробів.
З матеріалів справи убачається, що 11 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "КОНДИТЕРОПТТОРГ" (дистриб'ютор) та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (постачальник) уклали договір купівлі-продажу №47, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався продавати дистриб'ютору за цінами, встановленими постачальником, у гривнях згідно діючої Специфікації - асортиментом Продукції (додаток №1) та на підставі замовлення дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за продукцію на умовах даного договору. (Т. 1 а.с. 151-160)
За умовами п.4.3 вказаного договору поставка здійснюється на умовах ЕХW (Франко- завод), згідно з Правилами Інкотермс-2000. Адреса складу постачальника: м.Яготин, вул.Філатова, 112. У виключних випадках на окремі поставки пункт відвантаження може бути змінено постачальником на такий: м.Суми, вул. Вороського,5/1. Перехід права власності на продукцію відбувається у момент передачі продукції за видатковою накладною та документів на продукцію відповідно до умов цього договору.
Між сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору, а саме: від 11 березня 2011 року, від 30 березня 2012 року, 23 квітня 2012 року, 30 квітня 2013 року, 13 вересня 2013 року. (Т. 1 а.с. 161, 162, 163, 164-167, 168, 169, 170-171).
Реальність отримання товару за вищевказаними договором та додатками до нього, підтверджується накладними, а саме: №739496 від 23.11.2011 року, №744164 від 13.12.2011 року, №755968 від 17.02.2012 року, №761315 від 15.03.2012 року, №767879 від 17.04.2012 року, №783123 від 11.07.2012 року, №791621 від 20.08.2012 року, №795233 від 05.09.2012 року, податковими накладними №40197 від 23.11.2011 року, №40569 від 13.12.2011 року, №41555 від 17.02.2012 року, №41891 від 15.03.2012 року, №42416 від 17.04.2012 року, №43647 від 11.07.2012 року, №44228 від 20.08.2012 року, №44454 від 05.09.2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи. (Т. 1 а.с. 172-179, 180-187).
Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають всі необхідні реквізити, а тому є первинними документами, що підтверджують факт здійснення операцій по спірному договору.
20 травня 2010 року між ТОВ ВКФ "Кондитероптторг" (комітент) та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (комісіонер) укладено договір комісії №45, відповідно до п.1.1 якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за винагороду продавати кондитерську та іншу харчову продукцію на своєму ринку від свого імені на користь комітента. За виконання послуг з продажу продукції комітент зобов'язався виплатити комісіонерові комісійну винагороду у розмірі 1% від суми продажу в місяць. (Т. 1 а.с. 188-189).
Згідно п.8.1 цього Договору передача продукції на комісію здійснюється по товаросупровідних документах на складі комісіонера. Транспортування здійснюється за рахунок комісіонера, з подальшим відшкодуванням комітентом.
До вказаного договору між сторонами укладені додаткові угоди від 01 червня 2010 року, 31 грудня 2010 року, 04 січня 2011 року. (Т. 1 а.с. 190, 191, 192)
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано акти передачі на реалізацію на експорт товарно-матеріальних цінностей (Т. 1 а.с.193-200), згідно яких товар, який отримував позивач відповідно до договору купівлі-продажу №47 від 11.03.2011 року, в той же день на складі ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" передавався на реалізацію комісіонеру, який в свою чергу реалізовував його на експорт, на підтвердження чого позивачем надані копії вантажно-митних декларації, акти виконаних робіт по договору комісії , податкові накладні та товарні звіти. ( т.1 а.с.201-251).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до абзацу «а» пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.2 ст.200 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. ( п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих приписів випливає, що однією з визначальних умов виникнення у платника права на формування податкового кредиту, окрім їх належного документального підтвердження, є придбання товарів, послуг з метою їх використання у господарській діяльності.
Первинні документи, що підтверджують подальший продаж товару, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є підтвердженням фактичного здійснення господарської операції.
Щодо посилання відповідача на збитковий характер операцій з продажу товару на експорт у зв'язку з не врахуванням в ціні товару суми податку на додану вартість, сплаченої при його придбанні на внутрішньому ринку, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом п.п. 14.1.36. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 14.1.178. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Виходячи з аналізу вище вказаних норм, та відповідно до порядку обліку податку на додану вартість, що встановлений Інструкцією Міністерства фінансів України від 01.07.1997р. № 141 "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість", та нормами Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість не впливають на склад доходів та витрат підприємства.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки податок на додану вартість є податком який відшкодовується підприємству, він не підлягає включенню до собівартості та первісної вартості запасів.
Аналогічні норми містить і п. п. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого не включаються до складу витрат, суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання прибутку, що, в свою чергу, передбачає наявність у платника відповідної мотивації при вступі у господарські правовідносини з іншими суб'єктами господарювання. Наведене обумовлює необхідність оцінки обґрунтованості податкової вигоди платника з урахуванням наявності ділової мети у діях платника на підставі аналізу перспективи отримання прибутку та об'єктивного встановлення розумної можливості позитивних змін економічного стану платника.
При цьому слід зазначити, що визначення способів та методів отримання прибутку внаслідок провадження підприємницької діяльності належить до виключної компетенції платника, який у сфері господарювання володіє самостійністю та широкою дискрецією. Здійснюючи свою підприємницьку діяльність на власний ризик, платник несе усі негативні наслідки можливої економічної неефективності своїх рішень; при цьому такий платник не має обов'язку бути економічно ефективним та раціональним та може приймати нестандартні з економічної точки зору рішення, що є елементом його правосуб'єктності як учасника ринкових правовідносин.
Отже, отримання прибутку є метою господарської діяльності, а не її обов'язковим результатом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що укладання позивачем договорів купівлі-продажу (контрактів), свідчить про направленість діяльності на отримання доходу, яка визначає останню як господарську. Однак господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999, № 246, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Згідно з п. 9 Положення первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, зокрема: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі.
Таким чином, суми ПДВ, що сплачені постачальнику в ціні товару, не є витратами підприємства.
З огляду на те, що податок на додану вартість є непрямим податком та відшкодовується підприємству з державного бюджету, визначення ціни придбаного товару встановлюється за вирахуванням суми ПДВ, сплаченої покупцю за придбання товару.
За змістом п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 Кодексу).
Згідно ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, визначених в порядку передбаченому Податковим кодексом України.
Відповідно до абз. "а" п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Тобто, згідно вказаної норми права реалізація товарів за межі митної території України позивачем здійснювалась без нарахування податку на додану вартість.
Матеріали справи свідчать, що в результаті здійснених операцій з купівлі - продажу кондитерських виробів ціна на товар ( без ПДВ) була збільшена в середньому на 0,4%, та відповідно частка чистого доходу ТОВ ВКФ "Кондитероптторг" склала близько 0,4% ( дохід від реалізації товарів -6521018,12 грн., собівартість реалізованих товарів - 6494654,20 грн.).
Отже, взаємовідносини між позивачем та контрагентом не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що позивач отримав прибуток, що відображено у податковому обліку платника податків на підставі первинних документів бухгалтерського обліку та не заперечується відповідачем.
Вказані обставини спростовують висновок податкового органу про проведення позивачем збиткової діяльності та недотримання основної мети господарської діяльності - одержання прибутку від операцій з постачання товарів (кондитерських виробів) за межі митної території України.
Щодо посилання податкового органу на правову позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 05.06.2008 року та Верховного Суду України, викладену в постановах від 01.04.2008 року №08/91 та від 03.06.2008 року №-8/121 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у вище вказаних рішеннях обставини справи встановлювалися відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла до 25 березня 2005 року, до яких Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" №2505-ІV від 25.03.2005 року внесено відповідні зміни.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що донарахування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 1297532 грн. та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2569 грн. документально та нормативно не підтверджено.
Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05 листопада 2013 року №0001022203 в повному обсязі та №0001012203 частково, а саме: за основним платежем на суму 1296359 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 648179,50 грн.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 818/549/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 20.06.2014 р.