Справа № 815/2381/14
07 липня 2014 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування постанови, визнання недійсними та скасування висновків, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, в якому, з урахуванням наданої заяви про зміну (збільшення) позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області щодо призначення TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, складеного Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
- скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 01.04.2014 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області призначити рецензування звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, експертній раді Українського товариства оцінювачів, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7. кімн. 121;
- визнати недійсними та скасувати висновки щодо достовірності оцінки майна про визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 589941 грн., які викладені у висновку про вартість майна, складеного оцінювачем ОСОБА_3 та затвердженого директором Одеської філії Української універсальної біржі Ворона Л.О. на підставі звіту про оцінку майна № Од 11/6 нежитлові будівлі, що знадяться за адресою: Одеська Область, АДРЕСА_1, затвердженого директором Одеської філії Української універсальної біржі Ворона О.Л. 05 грудня 2013 року, викладених в рецензії № 003-04, яка була проведена оцінювачем ОСОБА_6 та затвердженої директором товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор» ОСОБА_6
Позивач мотивує свої позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог тим, що 19 березня 2014 року позивачем отримано лист № 5893 від 06 березня 2014 року, яким відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області повідомив про те, що проведена оцінка майна ОСОБА_1, а саме - нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість яких складає 589941,00 грн., що підтверджено звітом про оцінку майна № ОД 11/6, складеного Одеською філією Української універсальної біржі. Вважаючи, що запропонований звіт не в повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, що могло призвести до заниження вартості майна, яке оцінено експертом, керуючись ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», позивач звернувся до відповідача із запереченням проти результатів оцінки та просив винести постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна експертній раді Українського товариства оцінювачів, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 121. Однак, як зазначає позивач, 04 квітня 2014 року ним отримано лист начальника ВДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції від 01.04.2014 року, яким повідомлено про те, що позивачу відмовлено у призначенні в якості рецензента звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року експертної ради Українського товариства оцінювачів, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кімн. 121, у зв'язку з тим, що позивачем не надані документи, що підтверджують той факт, що експертна рада Українського товариства оцінювачів є суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та має відповідні повноваження для участі у виконавчому провадженні. Водночас, у вказаному листі зазначено, що державним виконавцем, з метою своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження № 40048543 від 23.07.2013 року, був призначений рецензент вказаного звіту - ТОВ «Альфа-Текнор», про що 01.04.2014 року винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, якою ТОВ «Альфа-Текнор» доручено здійснити рецензування звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року.
Проте, позивач вважає вказані дії відповідача протиправними з огляду на те, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією Міністерства юстиції України «Про проведення виконавчих дій» від 15 грудня 1999 року не передбачено право державного виконавця самостійно обирати суб'єкта оціночної діяльності для рецензування звіту, а відповідно до загальних положень законодавства України, посадові особи мають здійснювати лише ті дії, які передбачені Законом. У зв'язку з цим, на думку позивача, призначення проведення рецензування звіту на розсуд державного виконавця чинним законодавством України не передбачено. Натомість, у сторони виконавчого провадження, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», є право заявляти відповідні клопотання по суті виконавчого провадження.
Також, позивач посилається на те, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією Міністерства юстиції України «Про проведення виконавчих дій» від 15 грудня 1999 року не передбачено необхідність подання державному виконавцю документів, що підтверджують той факт, що експертна рада Українського товариства оцінювачів є суб'єктом оціночної діяльності. В той же час, як зазначив позивач, ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» чітко встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) можуть виконувати експертні ради.
Отже, як вказує позивач, постанова державного виконавця від 01.04.2014 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання TOB «Альфа-Текнор» є незаконною у зв'язку із зловживанням державним виконавцем процесуальними правами.
Також, у заяві про збільшення (зміну) позовних вимог (а.с.80-81), позивач зазначив, що 29.04.2014 року ним отримано лист відповідача від 23.04.2014 року №10979, яким повідомлено про те, що TOB «Альфа-Текнор» здійснена рецензія звіту № ОД 11/6, складеного Одеською філією Української універсальної біржі, згідно якої звіт № ОД 11/6 в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
Зважаючи на викладені обставини, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову та проти заяви позивача про збільшення позовних вимог (а.с.50-54,100-104,127-128,164), у яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
Як зазначає відповідач, на примусовому виконанні ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 40048543 від 23.07.2013 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" та ОСОБА_2 боргу у розмірі 489288,92 грн. У зв'язку із тим, що боржником не сплачено борг, 22.11.2013 року державним виконавцем винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою доручено Українській універсальній біржі скласти звіт з ринкової оцінки нежитлових будівель боржника за адресою: АДРЕСА_1. Так, 05.03.2014 року від Української універсальної біржі надійшов звіт з визначення ринкової вартості нежитлових будівель боржника за адресою: АДРЕСА_1 із результатами якого боржник не погодився, подавши до ВДВС заперечення на нього, в якому просив призначити у якості рецензента звіту експертну раду Українського товариства оцінювачів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 121. Державним виконавцем заперечення боржника було розглянуто та відмовлено у призначенні експертної ради Українського товариства оцінювачів в якості рецензента звіту з підстав, вказаних у листі ВДВС від 01.04.2014 року за № 8532, який отримано боржником 03.04.2014 року.
Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими посилаючись на те, що винесення постанов про доручення здійснювати рецензування звітів особам, що не є суб'єктами господарювання не передбачено Законом. Суб'єкт господарювання для участі у виконавчому провадженні повинен мати відповідні повноваження, що підтверджуються сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, однак позивачем не було повідомлено державного виконавця про те, чи є експертна рада Українського товариства оцінювачів суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та чи має відповідні повноваження для участі у виконавчому провадженні (має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності).
Крім того, відповідач, посилаючись на положення частини 2 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зазначає, що для признання у якості рецензента звіту експертної ради оцінювач, звіт якого рецензується, має бути членом цієї саморегулівної організації, і таким чином, посилання позивача на те, що експертна рада Українського товариства оцінювачів може здійснити рецензування будь - якого звіту, не відповідає змісту зазначеної вище статті.
Також, у запереченнях зазначено, що позивач, звертаючись із проханням призначити рецензентом організацію, що знаходиться у м. Києві, намагається затягнути виконання зведеного виконавчого провадження, адже завжди в якості рецензента призначається місцевий оцінювач, який проводить рецензію оперативно, оскільки строки здійснення виконавчого провадження обмежені Законом.
Крім того, відповідач посилається на те, що ні Законом, ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень або іншими нормативними актами (Інструкція, на яку посилається позивач втратила чинність) не передбачений обов'язок державного виконавця очікувати від сторони виконавчого провадження заяви про призначення у якості рецензента конкретного оцінювача та призначати саме того оцінювача, якого пропонує сторона виконавчого провадження, оскільки організацію примусового виконання рішення здійснює саме державний виконавець, а не сторона виконавчого провадження або інший його учасник.
Також, відповідач зважає на те, що у позові не вказано які правові норми порушені державним виконавцем при винесені оскаржуваної постанови та які права позивача порушено при призначенні у якості рецензента TOB «Альфа-Текнор», а не експертної ради Українського товариства оцінювачів.
Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що оскаржуваною постановою про призначення рецензентом звіту TOB «Альфа - Текнор» не порушені жодні права позивача, та винесення цієї постанови здійснено правомірно та обґрунтовано.
Крім того, у запереченні зазначено, що позивачем сплачені послуги рецензента звіту TOB «Альфа-Текнор», про що свідчить квитанція про оплату рецензії, у зв'язку із чим, відповідач вважає, що оплативши ці послуги позивач фактично погодився з оскаржуваною постановою державного виконавця. На теперішній час, як зазначає відповідач, рецензія звіту здійснена TOB «Альфа-Текнор» та сторони ознайомлені з її результатами.
Також, у додаткових письмових поясненнях від 04.07.2014 року (а.с.174-175) відповідач зазначив, що на даний час вказаний звіт про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 втратив свою чинність, у зв'язку із чим втратили чинність також й результати рецензування цього звіту, що були здійснені TOB «Альфа-Текнор». У зв'язку із цим, 03.07.2014 року державним виконавцем призначений новий оцінювач для визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать позивачу.
Зважаючи на все вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Під час розгляду справи, враховуючи положення ст.53 КАС України, судом до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені товариство з обмеженою відповідальністю "Уніфер" та ОСОБА_2, які є стягувачами за зведеним виконавчим провадженням про стягнення на їх користь коштів з боржника - ОСОБА_1, оскільки рішення у справі може вплинути на права, інтереси та обов'язки цих осіб.
Так, з боку третьої особи ТОВ «Уніфер» до суду надані заперечення на адміністративний позов (а.с.166-170), в яких третя особа зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки вимога про визнання протиправними дій державного виконавця не ґрунтується на конкретних фактах порушення тих чи інших імперативних норм зі сторони державного виконавця, та жодні з його дій не порушують прав позивача (боржника). Третя особа вважає дії державного виконавця з призначення рецензентом звіту ТОВ «Альфа-Текнор» правомірними та такими, що були спрямовані на ефективне здійснення виконавчого провадження, у зв'язку із тим, що боржником не було надано підтвердження того, що Українське товариство оцінювачів має відповідні повноваження на здійснення рецензування звітів про оцінку, що підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, а в обов'язки державного виконавця, в свою чергу, не входить з'ясування таких обставин.
Разом з цим, у запереченнях зазначено, що позивач (боржник), отримавши відмову державного виконавця та рахунок на оплату послуг рецензента звіту ТОВ «Альфа - Текнор», сплатив його, чим визнав проведення рецензування саме цим суб'єктом. Більш того, TOB «Уніфер» вважає, що дії державного виконавця в даному випадку були спрямовані на ефективне та швидке виконання завдань виконавчого провадження, адже призначення рецензентом суб'єкта, що територіально перебуває в м. Київ значно б уповільнило виконавче провадження.
Також, у запереченнях зазначено, що TOB «Уніфер» не вбачає порушення прав позивача (боржника) діями державного виконавця, оскільки відсутні підстави сумніватися в правильності та об'єктивності рецензента звіту TOB «Альфа-Текнор», яке має всі необхідні дозвільні документи на провадження відповідної підприємницької діяльності. Натомість, саме дії позивача порушують права та законні інтереси TOB «Уніфер», адже виконавче провадження триває більше року, а боржник всіма можливими діями затягує виконання рішення суду.
Щодо вимоги позивача про визнання недійсними та скасування висновків щодо достовірності оцінки майна про визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, третя особа зазначила, що позивач не зазначає фактів, які б свідчили про те, що оцінювач порушив ті чи інші нормативні акти, що призвело до помилок при здійснені оцінки, та крім того, на думку третьої особи дана вимога не може бути задоволена, оскільки висновки експерта не є актом державного органу.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, 11.06.2014 року до канцелярії суду з боку представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач до судового засідання не з'явився, судом належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, з боку відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у запереченнях проти заяви про збільшення позовних вимог зазначалось клопотання про розгляд справи без участі представника відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області у зв'язку із відсутністю коштів на відрядження.
Треті особи та представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, 07.07.2014 року з боку представника за довіреністю ОСОБА_2 надана заява про розгляд справи за відсутності третьої особи та її представника, в якій також зазначено, що третя особа позов не визнає, оскільки в діях відповідача не вбачається ознак протиправності, а з результатами оцінки третя особа згодна. Крім того, з боку представника за довіреністю ТОВ «Уніфер» раніше до суду надавалась заява від 19.06.2014 року про розгляд справи за відсутності ТОВ «Уніфер».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Водночас, відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, зважаючи на надані з боку представників позивача, відповідача та третіх осіб заяви про розгляд справи за їх відсутності, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд відповідно до положень ст.122, ст.128 КАС розглядав справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення на позов, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Коваленко В.П. відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 15.04.2013 року відкрито виконавче провадження №37564675 з примусового виконання наказу №5017/3565/2012, виданого Господарським судом Одеської області 12.03.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" боргу у розмірі 307555,87 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення (а.с.107,109).
Водночас, постановою головного державного виконавця Коваленко В.П. відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 15.07.2013 року відкрито виконавче провадження №38875766 з примусового виконання виконавчого листа №1510/8824/12, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 25.06.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 181733,05 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення (а.с.106,108).
З матеріалів справи судом встановлено, що вказані виконавчі провадження були зведені в одне виконавче провадження № 40048543 від 23.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" та ОСОБА_2 боргу у розмірі 489288,92 грн.
У відповідності до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У зв'язку із несплатою боржником боргу, 22.11.2013 року державним виконавцем була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою доручено Українській універсальній біржі скласти звіт з ринкової оцінки нежитлових будівель боржника за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 25.11.2013 року Українською універсальною біржею здійснено оцінку майна боржника, про що складено звіт про оцінку майна № Од 11/6 нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, який затверджено директором Одеської філії Української універсальної біржі Ворона О.Л. 05.12.2013 року (а.с.176-177).
Вказаний звіт надійшов від Української універсальної біржі до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 05.03.2014 року за вхідним № 1259/04-39, що підтверджується відповідним штампом на цьому звіті.
Судом встановлено, що не погодившись із вказаним звітом про оцінку майна, позивач звернувся до відповідача із запереченнями проти результатів оцінки від 21.03.2014 року (а.с.110), в яких із посиланням на те, що запропонований звіт не в повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, просив винести постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна експертній раді Українського товариства оцінювачів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 121.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із тим, що на адресу ВДВС Ізмаїльського МРУЮ надійшло заперечення боржника на результати оцінки майна боржника, 01.04.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Ізмаїльського МРУЮ Маріновим А.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 40048543 від 23.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" та ОСОБА_2 боргу у розмірі 489288,92 грн., на підставі ст.ст.11,13,58 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор», яке має Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 14.07.2011 року № 12188/11 Фондом державного майна України (строк дії:14.07.2014 року) суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у зведеному виконавчому провадженні, та доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор» здійснити рецензування звіту про оцінку майна № Од 11/6 від 05.12.2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.111-112). З вказаною постановою 01.04.2014 року ознайомлений директор ТОВ «Альфа-Текнор», що вбачається з копії постанови.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи листом від 01.04.2014 року за № 18523 (а.с.114), відповідач повідомив позивача про розгляд його заперечення проти результатів оцінки майна, зазначивши, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надані документи, що підтверджують те, що експертна рада Українського товариства оцінювачів є суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та має відповідні повноваження для участі у виконавчому провадженні, державним виконавцем, з метою своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження № 40048543 від 23.07.2013 року, був призначений рецензент вказаного звіту - товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа - Текнор» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 14 липня 2011 року за № 12188/11, що виданий Фондом державного майна України), про що 01.04.2014 року винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Крім того, разом із вказаним листом на адресу позивача було направлено рахунок на сплату коштів за рецензування звіту про визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113,115-116).
Як зазначено у позовній заяві, вказаний лист отримано позивачем 04.04.2014 року.
Судом встановлено, що 14.04.2014 року позивачем сплачено кошти по рахунку №10 від 01.04.2014 року за рецензування звіту про оцінку майна № Од 11/6 від 05.12.2013 року, про що останній повідомив відповідача також 14.04.2014 року (а.с.117-118).
В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа - Текнор» 11.04.2014 року за № 003-04 за підписом директора ТОВ «Альфа - Текнор» складено відповідну рецензію, яка направлена до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області та отримана останнім 22.04.2014 року (а.с.119-120).
24.04.2014 року відповідачем направлено на адресу учасників зведеного виконавчого провадження лист від 23.04.2014 року за №10379, в якому повідомлено останнім, що ТОВ «Альфа-Текнор» здійснена рецензія звіту № Од 11/6, та у вказаній рецензії зазначено, що в цілому цей звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (а.с.121-122).
Як вбачається з матеріалів справи вказаний лист отримано позивачем 29.04.2014 року (а.с.123), що також не заперечувалось останнім у заяві про збільшення (зміну) позовних вимог.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо призначення TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013, вважаючи незаконною постанову від 01.04.2014 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності, та необґрунтованими висновки щодо достовірності оцінки майна, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Вирішуючи заявлені позивачем позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження", Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 в редакціях, чинних на момент винесення оскаржуваної постанови та на момент розгляду справи.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтями 7 та 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є стороною виконавчого провадження.
Згідно з ч.1 ст.17 та п.п.1,3 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, судові накази.
Державний виконавець з огляду на вимоги ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 12 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема: залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Разом з цим, частиною 1 статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ч.2 цієї статті, у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Згідно ч.3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
Частиною 4 статті 58 Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Згідно ч.5 цієї статті, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Вказані положення законодавства кореспондуються із положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Так, відповідно до п.2.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.
У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.
Відповідно до п.4.3. цієї Інструкції, визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку.
Отже, з огляду на положення чинного законодавства вбачається, що державний виконавець при винесенні постанови, якою призначається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, повинен пересвідчитись, що суб'єкт оціночної діяльності являється суб'єктом господарювання та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Оціночна діяльність може здійснюватись у таких формах, серед іншого, практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна.
При цьому, практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до ст. 5 цього Закону, зокрема, суб'єктами господарювання - зареєстрованими в установленому законодавством порядку фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, а також юридичними особами незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.
Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України. Форма сертифіката встановлюється зазначеним органом. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, його юридичні реквізити, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність.
Таким чином, при призначенні експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, державний виконавець перш за все повинен перевірити його повноваження щодо можливості здійснення ним оцінки майна боржника, зокрема, напрямки оцінки майна, які має право здійснювати окремий оцінювач.
Як встановлено судом, оцінці підлягали нежитлові будівлі боржника, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом Фонду державного майна України 10.06.2013 №796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 червня 2013 р. за №937/23469, оцінка нежитлових будівель відноситься до спеціалізації 1.1 напряму 1 розділу "Оцінювачі" Державного реєстру.
Тобто, для проведення практичної діяльності з оцінки нежитлових будівель, у суб'єкта оціночної діяльності повинен бути сертифікат за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" розділу "Оцінювачі" Державного реєстру оцінювачів.
Як вбачається з сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №12188/11 від 14.07.2011 року, строком дії до 14.07.2014 року, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор» Фондом державного майна України, на підставі якого проводилось рецензування звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею, суб'єкт оціночної діяльності має право на оцінку майна за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" розділу "Оцінювачі" Державного реєстру оцінювачів, а саме: спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них".
В свою чергу, згідно заперечень на результати оцінки, позивач просив призначити у якості рецензента звіту експертну раду Українського товариства оцінювачів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 121, однак доказів відповідності статусу оцінювача як суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідачу разом із вказаними запереченнями надано не було.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем виконані вимоги ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», а саме з дотриманням процедури залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та повідомлено про результати визначення оцінки нежитлових будівель.
Крім того, ані у адміністративному позові, ані під час судового розгляду справи представником позивача не зазначено та не наведено жодних доказів порушення саме державним виконавцем своїх обов'язків та неналежне виконання своїх повноважень під час провадження виконавчих дій з виконання зведеного виконавчого провадження.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини та враховуючи положення наведених приписів чинного законодавства, судом не встановлено порушень з боку органу державної виконавчої служби при призначенні товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що складений Українською універсальною біржею про оцінку у зведеному виконавчому провадженні №40048543 від 23.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер" та ОСОБА_2 боргу у розмірі 489 288,92 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області щодо призначення TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, складеного Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 01.04.2014 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими та недоведеними, а отже задоволенню не підлягають.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що судом не встановлено порушень з боку відповідача при призначенні TOB «Альфа-Текнор» рецензентом звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, складеного Українською універсальною біржею, з урахуванням того, що вжиття заходів для належного та своєчасного примусового виконання рішення є компетенцією державного виконавця і суд у межах розгляду даної адміністративної справи не може зобов'язувати його вчиняти ті чи інші дії для виконання виконавчого документа, оскільки вибір заходів по примусовому виконанню документів та послідовності їх застосування віднесено до компетенції державного виконавця, також не підлягає задоволенню похідна вимога про зобов'язання відповідача призначити рецензування звіту про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, експертній раді Українського товариства оцінювачів.
Стосовно вимоги позивача про визнання недійсними та скасування висновків щодо достовірності оцінки майна про визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 589941 грн., які викладені в висновку про вартість майна, складеного оцінювачем ОСОБА_3 та затвердженого директором Одеської філії Української універсальної біржі Ворона Л.О. на підставі звіту про оцінку майна № Од 11/6 нежитлові будівлі, що знадяться за адресою: Одеська Область, АДРЕСА_1, затвердженого директором Одеської філії Української універсальної біржі Ворона О.Л. 05 грудня 2013 року, викладених в рецензії № 003-04, яка була проведена оцінювачем ОСОБА_6 та затвердженої директором товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Текнор» ОСОБА_6, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутись до суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Слід зазначити, що вказана позовна вимога сформована позивачем у заяві про збільшення позовних вимог нечітко та не конкретизовано, у зв'язку із чим, зважаючи на положення ст.17 КАС України представнику позивача у судовому засіданні 29.05.2014 року зазначалось судом про необхідність її уточнення та конкретизації з метою подальшого вирішення спору. Однак, з боку позивача та його представника жодних уточнень щодо вказаної позовної вимоги до суду надано не було.
Так, вказана позовна вимога заявлена до відповідача - відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області. В свою чергу, звіт про оцінку майна та рецензія на цей звіт були складені суб'єктами господарювання, а не відповідачем по справі.
При цьому, суд враховує, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, його висновки, звіти, рецензії є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, висновки щодо достовірності оцінки майна про визначення ринкової вартості нежитлових будівель, які викладені у висновку про вартість майна на підставі звіту про оцінку майна № Од 11/6 та викладених у рецензії на цей звіт не є рішеннями органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створюють, не припиняють прав та обов'язків позивача.
З огляду на положення зазначених вище норм, позивач звернувся не до належної особи з такими вимогами, оскільки державний виконавець не проводив оцінку майна, отже не може відповідати за дії суб'єкта оціночної діяльності.
Тобто, у даному випадку, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах позивач з метою захисту своїх інтересів мав оскаржити в порядку господарського судочинства звіт про оцінку майна та рецензію, а не висновки щодо достовірності оцінки майна про визначення ринкової вартості нежитлових будівель.
В свою чергу, доказів оскарження та скасування у судовому порядку зазначених документів суду надано не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 5 від 21.05.2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем, який не згодний саме з висновками щодо оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, обраний невірний спосіб захисту порушеного права.
Разом з цим, з огляду на положення ст.6 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на момент розгляду справи вказаний звіт про оцінку майна № ОД 11/6 від 05 грудня 2013 року, що складений Українською універсальною біржею про оцінку нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 втратив свою чинність, у зв'язку із чим, відповідно, втратили чинність також й результати рецензування цього звіту, що були здійснені TOB «Альфа-Текнор», на підставі чого постановою від 03.07.2014 року державним виконавцем призначений новий оцінювач для визначення ринкової вартості нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать позивачу (а.с.178).
Тобто, станом на момент розгляду справи, рішення, яке оскаржується позивачем, а також, результати рецензування звіту, що були здійснені TOB «Альфа-Текнор», втратили свою чинність, а отже відсутнє порушене право, що підлягає захисту.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсними та скасування висновків щодо достовірності оцінки майна нежитлових будівель задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,103,122,128,158-163,167 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування постанови, визнання недійсними та скасування висновків, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя О.М. Соколенко
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Уніфер", ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування постанови, визнання недійсними та скасування висновків, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.