Справа № 815/4111/14
17 липня 2014 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси, в якому просить зобов'язати Приморський районний військовий комісаріат м. Одеси, а саме призовну комісію, прийняти рішення щодо придатності чи непридатності ОСОБА_1 , 1989 р.н., що мешкає АДРЕСА_1 , до несення строкової військової служби та видати мотивований висновок з цього приводу.
Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить зобов'язати призовну комісію, прийняти рішення щодо придатності чи непридатності його до несення строкової військової служби та дати мотивований висновок з цього приводу, оскільки за проходженням декількох комісій з осені 2012 року по осінь 2013 року, лікарями зроблений висновок щодо непридатності його до служби, проте з адміністративним позовом звертається до суду лише 14.07.2014 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду, встановленого КАС України.
Відповідно до ст. 99 КАС України, початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Суд зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю
ОСОБА_2 , коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: - день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; - день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; - день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Водночас, суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).
Слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, як вбачається із внутрішньої програми суду КП «ДСС» позивач 19 листопада 2013 року звертався із позовною заявою до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси про зобов'язання прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби у мирний час та ухвалою суду від 21 листопада 2013 року позовну заяву повернуто за клопотанням позивача про відкликання позовної заяви.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи та з позовної заяви, позивач дізнався про порушення свої прав починаючи з осені 2013 року, та використав своє право на оскарження дій в судовому порядку.
Вказаний позов подано позивачем до суду лише 14.07.2014 року, тобто після закінчення шестимісячного строку, установленого законом.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовними вимогами позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами та про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
Враховуючи вищенаведене, оскільки вказаний адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, суд на підставі вказаної позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, відтак, адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського районного військового комісаріату м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її отримання.
Суддя Л.М.Токмілова