ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 липня 2014 р. Справа № 909/502/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд", вул. Новгородська, 101/4, м. Івано-Франківськ, 76000
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76000,
- ОСОБА_3, АДРЕСА_2, 76000,
- ОСОБА_4, АДРЕСА_3, 76000,
- ОСОБА_5, АДРЕСА_4, 76000,
- ОСОБА_6, АДРЕСА_5, 76000,
- ОСОБА_7, АДРЕСА_6, 76000,
- ОСОБА_8, АДРЕСА_7, 76000,
- ОСОБА_9, АДРЕСА_8, 76000,
- ОСОБА_10, АДРЕСА_9, 76000,
- ОСОБА_11, АДРЕСА_10, 76000,
про визнання недійсними договорів оренди землі № 20, № 21, № 22 від 15.02.2012 року та зобов'язання відповідача повернути Івано-Франківській міській раді земельні ділянки отримані згідно актів приймання-передачі від 09.07.2012 року
за участю представників сторін:
від прокуратури: Хамець Любомир Миколайович - начальник відділу, службове посвідчення № 007895 від 06.10.2012 року
від позивача: Челах Антон Васильович - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 16/01-20/66-в від 09.01.2014 року
від третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1 від 25.07.1997 року);
- ОСОБА_6 (паспорт серія НОМЕР_2 від 28.08.1998 року);
- ОСОБА_7 ( паспорт серія НОМЕР_3 від 31.01.1996 року);
- ОСОБА_9 (пенсійне посвідчення серія НОМЕР_4 від 25.05.2005 року);
- ОСОБА_8 (паспорт серія НОМЕР_5 від 30.08.1996 року);
- ОСОБА_11 (паспорт серія НОМЕР_6 від 08.08.1998 року);
- ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_7 від 24.06.1997 року);
від відповідача: не з"явився
від третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10): не з'явилися.
встановив: до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою звернувся Перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд" про визнання недійсними договорів оренди землі № 20, № 21, № 22 від 15.02.2012 року та зобов'язання відповідача повернути Івано-Франківській міській раді земельні ділянки отримані згідно актів приймання-передачі від 09.07.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю рішення сесії відповідної ради про надання спірних земельних ділянок в оренду.
Ухвалою суду від 27.05.2014 року залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
В судовому засіданні 10.06.14 відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх.№9093/14) відповідно до якого заперечив проти позову, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення Івано-Франківської міської ради 27 сесії шостого демократичного скликання №781-27 від 03.07.2012 року, яким скасовані п.п. 2, 3, 4 додатку до рішення 25 сесії 6 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради №768-25 від 29.05.2012 року "Про продовження термінів оренди земельних ділянок" не є передбаченим законом способом реалізації права відмови ради у продовженні договорів, у зв"язку із чим просить суд в позові відмовити.
Ухвалою суду від 10.06.2014 року здійснено процесуальне правонаступництво у даній справі, а саме: замінено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_14 на ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, 76000) та ОСОБА_5 (АДРЕСА_11, 76000) та ОСОБА_15 - на ОСОБА_7 (АДРЕСА_6, 76000).
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просять суд позов задовольнити.
Відповідач та треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10 своїми конституційними правами на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали суду від 10.06.14 про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали по справі направлялись відповідачу та третім особам, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_10 за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши прокурора, представника позивача та третіх осіб, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
15 лютого 2012 року між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Франківськміськбуд" пролонговано термін дії трьох договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 2610100000220020113 площею 2, 3645 га, кадастровий номер 2610100000220020112 площею 0, 3086 га, кадастровий номер 2610100000220020111 площею 1, 6223 га, які знаходяться по вулиці Є. Коновальця поруч з будинком №318-ж, укладених 10.08.2008 року та зареєстрованих у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК 18.08.2009 року, шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок, зокрема:
- договір оренди землі №20 земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000220020113 площею 2, 3645 га;
- договір оренди землі №21 земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000220020112 площею 0, 3086 га;
- договір оренди землі №22 земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000220020111 площею 1, 6223 га.
Відповідно до умов вказаних договорів Івано-Франківська міська рада (орендодавець) передала, а ТзОВ "Франківськміськбуд" (орендар) прийняв в строкове платне користування вищезазначені земельні ділянки для житлової та громадської забудови , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів приймання-передачі об"єктів оренди від 09.07.2012 року.
Додатком до рішенням Івано-Франківської міської ради 25 сесії шостого демократичного скликання №768-25 від 29.05.12 "Про продовження термінів оренди земельних ділянок" продовжено ТзОВ "Франківськміськбуд" термін дії трьох договорів, укладених 10.08.2008 року та зареєстрованих у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК 18.08.2009 року.
Рішенням Івано-Франківської міської ради №768-25 від 03.07.2012 року скасовано п. п. 2, 3, 4 рішення 25 сесії Івано-Франківської міської ради №768-25 "Про продовження термінів оренди земельних ділянок".
Однак оспорювані договори були зареєстровані управлінням комзему в Івано-Франківській області 09.07.12.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради сесії.
За змістом ст. 5 цього ж закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або державного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Відповідно до приписів ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Таким чином, обов"язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність рішення сесії відповідної ради про надання земельної ділянки в оренду.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані договори оренди землі укладені 15.02.2012 року на підставі рішення Івано-Франківської міської ради 25 сесії шостого демократичного скликання №768-25 від 29.05.12 "Про продовження термінів оренди земельних ділянок" , тобто такого яке не існувало на день укладення даних договорів.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України договори, що потребують державної реєстрації вважаються укладеними з моменту такої реєстрації.
Однак, 03 липня 2012 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №768-2, яким скасовано п. п. 2, 3, 4 додатку рішення Івано-Франківської міської ради №768-25 від 29.05.2012 року "Про продовження термінів оренди земельних ділянок" . Проте 09.07.2012 року державна реєстрація оскаржуваних договорів відбулась.
Разом з тим слід зазначити, що згідно рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання від 23.03.1992 року, земельна ділянка, яку ТзОВ "Франківськміськбуд" отримало в оренду для будівництва складських приміщень, віднесена до категорій земель сільськогосподарського призначення.
Частина спірної земельної ділянки рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008 року передана ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у приватну власність.
Зазначені факти встановленні рішенням господарського суду від 05.08.2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 року у справі №9/73-18/48 та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу не потребують доведенню.
В судовому засіданні з пояснень представників третіх осіб та доданих ними доказів встановлено, що спадкоємцями земельних ділянок, які належали ОСОБА_14, внаслідок його смерті є його доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_16
З наведеного слідує, що підстава для укладення оскаржених договорів оренди землі (п.п. 2, 3, 4 додатку рішення Івано-Франківської міської ради №768-25 від 29.05.2012 року) відсутня.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач у справі у відповідності до вищевказаної норми доводи позивача наявними та допустимими доказами не спростував.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсними договори оренди землі №20, кадастровий номер 2610100000220020113, площею 2,3645га, № 21 кадастровий номер 2610100000220020112, площею 0, 3086 га, № 22 кадастровий номер 2610100000220020111, площею 0, 6223 га, укладені 15.02.2012 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином позов в цій частині слід задовольнити.
За загальним правилом, згідно з приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержане.
Таким чином позовні вимоги в частині повернення Івано-Франківській міській раді земельні ділянки кадастровий номер 2610100000220020113, площею 2,3645га, кадастровий номер 2610100000220020112, площею 0,3086 га та кадастровий номер 2610100000220020111, площею 0, 6223 га, отримані згідно актів приймання-передачі від 09.07.2012 року підлягаю теж задоволенню.
За наведеного суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.4. 6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалась до суду.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.14 становить 1 218 грн. 00 коп.
В даному випадку позовна заява, подана прокурором, який відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, включає в себе дві немайнові вимоги, а саме: визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки отримані згідно актів приймання-передачі.
Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року (із змінами та доповненнями), якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
З наведеного слідує, що за подання даної позовної заяви стягненню підлягає судовий збір в загальній сумі 2 436 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" та вищевказаних роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, суд приходить до висновку стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськміськбуд" в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 5, 6, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 15, 203, 210, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 116, 124, 152 Земельного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
задовольнити позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд", за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів оренди землі № 20, № 21, № 22 від 15.02.2012 року та зобов'язання відповідача повернути Івано-Франківській міській раді земельні ділянки отримані згідно актів приймання-передачі від 09.07.2012 року.
Визнати недійсними договори оренди землі №20, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000220020113, площею 2,3645га, №21 кадастровий номер земельної ділянки 2610100000220020112, площею 0, 3086 га, №22 кадастровий номер земельної ділянки 2610100000220020111, площею 1, 6223 га, укладені 15.02.2012 року.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд" (вул. Новгородська, 101/4, м. Івано-Франківськ, 76000, код 33644978) повернути Івано-Франківській міській раді (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 33644700) земельні ділянки кадастровий номер 2610100000220020113, площею 2,3645га, кадастровий номер 2610100000220020112, площею 0, 3086 га та кадастровий номер 2610100000220020111, площею 0, 6223 га, отримані згідно актів приймання-передачі від 09.07.2012 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд" (вул. Новгородська, 101/4, м. Івано-Франківськ, 76000, код 33644978) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 2 436 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.07.14
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_17 21.07.14