79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" липня 2014 р. Справа № 914/860/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Костів Т.С.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (вих. № 1104/вих.-340 від 30.05.2014 року)
на рішення Господарського суду Львівської області
від 13.05.2014 року у справі № 914/860/14
за позовом: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача1: Приватного підприємства "Асант", м. Львів
до відповідача 2: Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів
про визнання права власності на самочинне будівництво та зобов'язання до вчинення дій
За участю представників сторін :
від позивача - Балюєв С.В. - представник за довіреністю;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - не з'явився.
Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
13.05.2014 року Господарським судом Львівської області (суддя Бортник О.Ю.) винесено рішення у справі № 914/860/14 за позовом: Львівської міської ради до відповідача1 Приватного підприємства "Асант", відповідача 2 Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання права власності на самочинне будівництво та зобов'язання до вчинення дій, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області Львівська міська рада звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відстрочити сплату судового збору, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2013 року у справі № 914/860/14 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. Судові витрати покласти на відповідачів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не враховано те, що юридичним управлінням скеровані запити щодо надання інформації про правовий статус земельної ділянки біля будинку № 245 по вул. Городоцькій на якій знаходиться самовільно встановлена споруда, та щодо реєстрації права власності на цю споруду. Окрім того, земельна ділянка на якій розташована самочинно збудована будівля належить громаді м. Львова, а у Приватного підприємства "Асант" відсутні документи, що підтверджують право власності на вказану будівлю чи право користування вказаною земельною ділянкою.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 05.06.2014 року справу за № 914/860/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 914/860/814 введено суддів Костів Т.С., Якімець Г.Г.
25.06.2014 року та 16.07.2014 року розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії по розгляду справи № 914/860/14. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Якімець Г.Г. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
10.06.2014 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження в суді апеляційної інстанції, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2014 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав наведених у ній.
23.06.2014 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника скаржника про долучення до матеріалів справи копії акту ЛКП "Богданівна" від 27.05.2014 року. Колегія суддів порадившись вирішила долучити вказані докази до матеріалів справи.
Через канцелярію суду 24.06.2014 року від представника Приватного підприємства "Асант" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, нежитлова будівля із збірно-розбірних конструкцій, на яку позивач просить визнати право власності є нерухомим майном. Окрім того, позивачем не надано доказів, що визнання права власності на спірне майно не порушуватиме прав інших осіб, а також докази відповідності вказаної будівлі будівельним, пожежним, санітарним та іншим нормам. У зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
16.07.2014 року представником скаржника подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області від 27.05.2014 року, з якого вбачається, що згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка на вул. Городоцька, біля будинку № 245 відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування. Колегія суддів порадившись та заслухавши думку присутніх учасників судового процесу вирішила подане клопотання задоволити.
У судовому засіданні 16.07.2014 року скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив суд її задоволити.
Інші учасники судового процесу участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки в судове засідання не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.
Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, відтак рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2014 року у справі 914/860/14 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, Львівська міська рада звернулася до господарського суду з позовом про визнання за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради права власності на нежитлову споруду із збірно-розбірних конструкцій розміром 12,0х10,0 м., яка розташована біля будинку № 245 по вул. Городоцькій у м. Львові; та про зобов'язання реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області зареєструвати право власності за територіальною громадою м. Львова о особі Львівської міської ради на нежитлову споруду розміром 12,0х10,0 м., яка розташована біля будинку № 245 по вул. Городоцькій у м. Львові.
Підставою для задоволення заявлених вимог позивач вказує на те, що земля, на якій розташована збірно-розбірна конструкція належить територіальній громаді в особі Львівської міської ради, та не була відведена для будівництва, а на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на нього визначені положеннями спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в п. 1 ст. 376 ЦК України, де вказано, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Проте, відповідно до положень ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду, зокрема, коли власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
При визнанні права власності на самочинне будівництво необхідним є чітке визначення ознак самочинного будівництва і встановлення підстав визнання права власності на нього, з'ясування за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право, чи заявлено позивачем позов саме на підставах передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, чи не порушуються права інших осіб.
За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Верховний суд України в постанові від 12.02.2008 року у справі № 11/30-07 висловив позицію про те, що для звернення до суду особа повинна довести наявність спору про право, а тому повинна подати докази того, що вона зверталась у відповідні органи і отримала відмову або не отримала відповіді в установлений строк. Така ж позиція викладена і в п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року, де зазначено, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При цьому колегія суддів зазначає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що звернення позивача до суду із вказаними вимогами є передвчасним, оскільки ним не подано доказів порушення чи обмеження відповідачами його прав та охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів того, що нежитлова споруда із збірно-розбірних конструкцій, на яку позивач просить визнати право власності є нерухомим майном, яке самочинно збудоване позивачем чи відповідачем.
Натомість, з рішення господарського суду Львівської області у справі 5015/3287/11 від 09.11.2011 року за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства "Асант", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської міської ради про демонтаж самочинного будівництва (яке у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили ) вбачається, що спірна споруда розташована на газоні біля будинку за № 245 по вул. Городоцькій у місті Львові складається із сандвіч-панелей.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем не надано доказів того, що визнання за ним права власності не порушуватиме прав інших осіб, а також доказів відповідності вказаної споруди будівельним, пожежним, санітарним та іншим нормам.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У зв'язку з зазначеним, а також враховуючи те, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції колегія суддів у відповідності до вимог ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2014 року у справі № 914/860/14 залишити без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (вих. № 1104/вих.-340 від 30.05.2014 року) відмовити.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2014 року у справі № 914/860/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 21.07.2014 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Якімець Г.Г.