номер провадження справи 27/38/14
11.07.2014 Справа № 908/1499/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010 м. Луцьк, вул. Кременецька, буд 38).
до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
про стягнення 809 438 грн. 19 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Заболотна І.В., дов. № 30 від 10.01.2014 р.
Від відповідача: не з'явився
Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя 727 365 грн. 37 коп. заборгованості, 24 142 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 57 930 грн. 17 коп. 3 % річних.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 05.05.2014 р., справу № 908/1499/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 06.05.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1499/14, присвоєно справі номер провадження 27/38/14 та призначено судове засідання на 02.06.2014р.
У судовому засіданні 02.06.2014р. оголошувалася перерва до 23.06.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 02.06.2014р., на підставі ст. 38 ГПК України, за клопотанням відповідача у Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк витребувані документи про якість на спірний товар, а саме: паспорти якості та копій сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката та доказів отримання таких документів Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя.
Ухвалою суду від 23.06.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 03.07.2014р., у відповідача витребувані документи необхідні для вирішення спору по суті, відповідно до ст. 38 ГПК України.
Ухвалою суду від 03.07.2014р. продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, засідання суду призначено на 11.07.2014р.
11.07.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1499/14.
11.07.2014р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 11.07.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 727 365 грн. 37 коп. заборгованості, 24 142 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 57 930 грн. 17 коп. 3 % річних.
Відповідач у судове засідання, відкрите 11.07.2014р. не з'явився, надав до канцелярії суду письмове клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі своїх уповноважених представників, оскільки представники Євстратенко С.Ю. знаходиться у відрядженні у м. Києві (наказ про відрядження міститься в матеріалах справи), Жук К.В. у відпустці.
Клопотання відповідача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача на позовну заяву, надані у судовому засіданні 02.06.2014р.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Господарським судом встановлено, що 03.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» в особі Запорізької філії ТОВ «Золотий Екватор» (продавець) та Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупець) було укладено генеральний договорів поставки нафтопродуктів № Д19068.
Відповідно до п. 1.1 продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.
Згідно п. 4.2 генерального договору поставки нафтопродуктів, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) або умови оплати не визначено у додатках, що є невід'ємними частинами даного договору.
На виконання умов вказаного генерального договору позивачем у червні-липні 2011р. проведено поставку на адресу відповідача нафтопродукту на загальну суму 727 365 грн. 37 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 1018 від 08.06.2011р. на суму 89 505 грн. 11 коп., № 1022 від 08.06.2011р. на суму 68 333 грн. 36 коп., № 1023 від 08.06.2011р. на суму 41 393 грн. 92 коп., № 1026 від 08.06.2011р. на суму 44 663 грн. 12 коп., № 1027 від 09.06.2011р. на суму 89 129 грн. 96 коп., № 1028 від 09.06.2011р. на суму 41 241 грн. 52 коп., № 1029 від 09.06.2011р. на суму 39 086 грн. 66 коп., № 1032 від 10.06.2011р. на суму 17 950 грн. 06 коп., № 1033 від 10.06.2011р. на суму 44 971 грн. 50 коп., № 1035 від 14.06.2011р. на суму 38 971 грн. 02 коп., № 1034 від 14.06.2014р. на суму 84 456 грн. 48 коп., № 1036 від 15.06.2011р. на суму 84 340 грн. 84 коп., 1037 від 20.06.2011р. на суму 21 054 грн. 50 коп., № 1081 від 04.07.2011р. на суму 22 267 грн. 32 коп. та актом звірки взаєморозрахунків.
Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу нафтопродукти, відповідно до умов генерального договору поставки нафтопродуктів № Д19068.
Відповідач не здійснив оплату отриманої продукції у розмірі 727 365 грн. 37 коп.
Отже, в порушення умов договору, відповідач не здійснив оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 727 365 грн. 37 коп.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.1 договору поставки сторони узгодили, що продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Тобто, обов'язок відповідача по оплаті нафтопродуктів закріплений законодавчо та передбачений генеральним договором поставки нафтопродуктів № Д19068.
Відповідно до ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідач не надав доказів звернення до позивача з вимогою про вчинення останнім дій для виконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку по оплаті отриманого товару, отримані товари не повернув і не оплатив.
Твердження відповідача про відсутність документів про якість, є необґрунтованими, оскільки під час прийняття товару відповідачу було передано документи, що підтверджують якість товару, а саме сертифікати відповідності товару.
Доказом отримання документів про якість є відмітка на товарно-транспортних накладних та видаткових накладних.
Так, в графі 8 товарно-транспортних накладних «З вантажем слідують документи» вказано відповідний номер сертифікату відповідності на товар. Аналогічні номери сертифікатів відповідності вказані у видаткових накладних на товар. А відтак, твердження Відповідача про неотримання документів, що підтверджують належну якість товару, спростовуються матеріалами справи.
Твердження відповідача про те, що строк оплати товару залежить від надання документу про якість є невірним, оскільки відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України постачальник зобов'язаний надати документи про якість товару. Однак, надання документів про якість вимагається виключно з одною метою, а саме - з метою збереження якості продукції, що поставляється, створення умов для своєчасного та правильного приймання її по якості.
Як свідчать матеріалів справи товар був прийнятий відповідачем по кількості та якості без зауважень, про що свідчить відсутність претензій по кількості якості зі сторони відповідача.
Позивачем було своєчасно (разом з товаром) передано відповідачу документи, що посвідчують якість товару, а саме: сертифікати відповідності, про що свідчить відмітка в товарно-транспортній накладній, а також підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки.
Щодо доказів, що підтверджують отримання товару відповідачем, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також встановлено, що первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В підтвердження поставки нафтопродуктів між позивачем та відповідачем підписано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які за формою та змістом відповідають вимогами законодавчих актів України.
Як випливає з матеріалів справи видаткові накладні скріплені печаткою відповідача.
Відповідно до вимог ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами , уповноваженими на це її установчими документами , довіреності, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.
Відповідно до підпункту 7.5.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань регулювання та споживчої політики від 20.05.08р. № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.08р. за № 805/15496 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.
Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
Крім того, в матеріалах справи містяться акти звірки взаєморозрахунків, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача, що є також доказом отримання відповідачем товару.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя 727 365 грн. 37 коп. заборгованості.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 57 930 грн. 17 коп. 3 % річних та 24 142 грн. 65 коп. втрат від інфляції.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.
Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт виконання зобов'язань за договором підряду належним чином відповідач не довів.
Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 57 930 грн. 17 коп. 3 % річних та 24 142 грн. 65 коп. втрат від інфляції заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя 727 365 грн. 37 коп. заборгованості, 57 930 грн. 17 коп. 3 % річних, 24 142 грн. 65 коп. втрат від інфляції.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
На підставі статті 85 ГПК України - 11.07.2014року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010 м. Луцьк, вул. Кременецька, буд 38, код ЄДРПОУ 37425075) 727 365 (сімсот двадцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 37 коп. заборгованості, 57 930 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 17 коп. 3 % річних, 24 142 (двадцять чотири тисячі сто сорок дві) грн. 65 коп. втрат від інфляції, 16 188 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 76 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 16.07.2014р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.