м. Миколаїв
13 червня 2014 року Справа № 814/1323/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про: стягнення податкового боргу в сумі 1 931,56 грн.,
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) податкового боргу у сумі 1 931,56 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати єдиного податку, що залишається непогашеним.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 19).
Представники відповідача у судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 21.05.2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 15 - 18).
Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець (арк. спр. 3) та взятий на облік в органах податкової служби як платник податків (арк. спр. 5).
Згідно п. 291.3 ст .291 Податкового кодексу України юридичні особи чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Так, в грудня 2012 року відповідачем було подано до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (арк. спр. 9 - 10).
Пунктом 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України передбачено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно до абз. 2 п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлено для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
ФОП ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк суму єдиного податку не сплачено, внаслідок чого на момент звернення до суду заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку складає 1 931,56 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком суми податкового боргу (арк. спр. 4).
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.
Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) борг в сумі 1 931,56 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять одна гривня 56 копійок) на користь Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих