ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 липня 2014 року 11:05 № 826/6886/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Мазур А.С.
при секретарі Хильницькій В.О.
за участю представника позивача - Петруньок С.М., представника відповідача - Ковригіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
простягнення заборгованості у сумі 772 004,94 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 765 801,96 грн. та пені за порушення термінів спати таких санкцій у розмірі 6 202,98 грн.. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно звіту відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 1747 осіб, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно було бути працевлаштовано 70 осіб з інвалідністю, однак було працевлаштовано лише 58 осіб. Відповідач не виконав свого обов'язку по працевлаштуванню інвалідів. За 12 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2014 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 765801,96 грн.. Оскільки відповідач самостійно не сплатив такі санкції, йому було нараховано пеню у розмірі 6202,98 грн..
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, дала аналогічні пояснення.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що умови праці на об'єктах відповідача, як підприємства газової галузі, за своїм характером є важкими та пов'язані зі здійсненням робіт з підвищеною небезпекою. Роботи з обслуговування цих об'єктів відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, тобто таким роботам притаманна наявність небезпечних та шкідливих факторів, напруженість праці, а тому інвалідам неможливо забезпечити безпечні і здорові умови праці, як того вимагають норми законодавства про охорону праці. Крім того, безпосереднє створення робочого місця для інваліда, а саме його створення пристосування для праці інваліда, здійснюється в кожному окремому випадку спеціально для конкретної особи. Без наявності особи-інваліда неможливо провести атестацію вакантного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, як того вимагають норми законодавства, а відповідно й створити робоче місце для інваліда. Протягом 2013 року були відсутні випадки відмови у працевлаштуванні інвалідів, так само як відсутні були особисті звернення інвалідів або направлення їх центрами зайнятості на працевлаштування в ДП «Укравтогаз». Відповідач в особі своїх структурних підрозділів повідомляв районні центри зайнятості про наявність вакансій шляхом подання протягом 2013 року звітів за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», однак жодного листування щодо виявлення вакантних місць або направлення інвалідів для працевлаштування на адресу відповідача не надходило, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ДП «Укравтогаз») зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36265925.
Відповідач подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2013 рік по формі 10-ПІ (поштова-річна), затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 10.02.2007р. № 42 з доповненнями від 12.11.2008р. № 527.
Згідно із звітом середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 1747 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 70 осіб з інвалідністю, але відповідач працевлаштував лише 58 осіб та не виконав 4-х відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів в кількості 12 чоловік.
У зв'язку із викладеними обставинами, позивач прийшов до висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 765 801,96 грн. та пені у сумі 6 202,98 грн..
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону Згідно статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
З аналізу приписів ст. 18 вказаного Закону випливає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).
Таким чином, законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає безпосередньо на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Як убачається з матеріалів справи, а саме зі звіту № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, відповідач, протягом спірного періоду, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити 70 робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак працевлаштував лише 58.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Проте, як встановлено судом та вбачається, зокрема з листа Святошинського районного центру зайнятості від 08.04.2014 №03-1707 щодо ненадання відповідачем звітності по формі №3-ПН, з листа Львівського міського центру зайнятості від 22.04.2014 року №09/9259 щодо ненадання вакансій для працевлаштування інвалідів упродовж 2013 року філією «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», з листа Донецького міського центру зайнятості від 23.04.2014 року №02/1545 щодо не зазначення вакансій для осіб з особливими потребами у звітах РВУ «Донецькавтогаз», з листа Харківського обласного центру зайнятості від 24.04.2014 року №5-І3 щодо ненадання РВУ «Харківавтогаз» звітів за формою №3-ПН до Харківського міського центру зайнятості протягом 2013 року, з листа Святошинського районного центру зайнятості від 20.06.2014 року №03-27/1905 щодо надання РВУ «Київавтогаз» протягом 2013 року одного звіту за формою №3-ПН від 25.01.2013, з листа Львівського обласного центру зайнятості від 01.07.2014 року №05-2373/0-14 щодо подання РВУ «Львівавтогаз» звітів за формою №3-ПН без зазначення вакансій для осіб з інвалідністю, відповідач належну звітність по формі №3-ПН «інформація про попит на робочу силу» (вакансії) за 2013 рік не надавав, інваліди для подальшого працевлаштування не направлялись.
Посилання представника відповідача на інформування районних центрів зайнятості про наявність вакансій шляхом належного подання протягом 2013 року звітів за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував покладені на нього законом обов'язки щодо інформування служби зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та не подавав службі зайнятості зазначені дані.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 765 801,96 грн., сума яких визначається, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві (63 816,83 грн.) за 1 непрацевлаштованого інваліда, оскільки саме з вини відповідача на підприємстві працює менша кількість інвалідів, ніж та, яка передбачена нормативом, а також пеню, нараховану відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону у розмірі 6 202,98 грн..
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (03134, м.Київ, вул. Григоровича Барського, 2, код ЄДРПОУ 36265925) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 104, код ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські санкції у розмірі 765 801,96 грн. (сімсот шістдесять п'ять тисяч вісімсот одну гривню 96 коп.), а також пеню у розмірі 6 202,98 грн. (шість тисяч двісті дві гривні 98 коп.) на р/р 31219230700001 ГУ ДКСУ м.Києва, МФО 820019.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку і строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 15.07.2014 року.