Справа № 822/849/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
03 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
представника позивача: Вітюка Сергія Володимировича;
представника відповідача: Квасницького Валерія Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Коммандос" про стягнення податкового боргу в сумі 1515224,05 грн. , -
Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" про стягнення податкового боргу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Коммандос" подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неповне з'ясування судом обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судове засідання представник апелянта не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, керуючись приписам ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, щовідповідач - ТОВ "ТСЦ "Поділля", код ЄДРПОУ 33363890, зареєстроване Хмельницькою райдержадміністрацією 24.02.2005 року (Витяг з ЄДР) та знаходиться на обліку в Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.
Згідно даних Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області станом на 18.02.2014 року день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 1515224,05 грн.
Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку суми боргу не погасив Хмельницька ОДПІ зверталась до суду з позовами, як наслідок судом прийнято постанови, а саме: від 12.01.2012 року №2-а-6728/10/2270/9 про стягнення коштів за податковим боргом на суму 72073,98 грн., яка набрала законної сили; від 21.02.2012 року №2270/902/12 про стягнення коштів за податковим боргом на суму 34196,59грн., яка набрала законної сили року; від 19.05.2010 року №2а-844/10/2270 залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013р. №9104/30090/10 про стягнення коштів за податковим боргом на суму 1400300,29 грн.
Суд також встановив, що на виконання вищезазначених постанов Хмельницького окружного адміністративного суду позивачем виставлено в установи банків на рахунки відкриті боржником, інкасові доручення, які повернуті до податкового органу без виконання з відміткою про те, що кошти на рахунках боржника відсутні (копії доручень наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивачем було вжито всіх можливих і необхідних заходів для погашення податкового боргу відповідача, проте зазначені заходи не призвели до повного погашення боргу.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Відповідно до положень п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Отже, продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Встановлено, що на виконання вищезазначених постанов Хмельницького окружного адміністративного суду позивачем виставлено в установи банків на рахунки відкриті боржником, інкасові доручення, які повернуті до податкового органу без виконання з відміткою про те, що кошти на рахунках боржника відсутні (копії доручень наявні в матеріалах справи).
Таким чином, позивачем було вжито всіх можливих і необхідних заходів для погашення податкового боргу відповідача, проте зазначені заходи не призвели до повного погашення боргу.
В силу п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У відповідності до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України податковим керуючим в присутності керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 16.04.2009 року №3707/10/24-013, а саме описано в податкову заставу цегляні павільйони розміром 4x6м в кількості 94 шт. Податкова застава зареєстрована підтверджена в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. В подальшому відповідачем по справі частково погашено суму податкового боргу та звільнено з податкової застави 9 цегляних павільйонів за №72, 94, 195-201.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Податкова застава підтверджена витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а перелік такого майна, на яке поширюється право податкової застави, визначений актом опису майна від 16.04.2009 року №3707/10/24-013.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ТОВ "Коммандос" стосовно того, що майно, яке перебуває у податковій заставі є спільною власністю ТСЦ "Поділля" та ТОВ "Коммандос" оскільки вказане спростовується дослідженими матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 липня 2014 року .
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Білоус Олег Валерійович
Совгира Дмитро Іванович