Рішення від 15.07.2014 по справі 910/10617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10617/14 15.07.14

За позовом дочірнього підприємства "Перехід Аутдор"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 17 990,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. від 01.01.14)

Від відповідача Ростопнюк В.О. (дов. від 18.06.14)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами №ДГ-0000224 від 20.06.2011 та додатками до нього № ИК-00444 від 27.12.2012 та № ИК-00388 від 27.11.2013 в розмірі 17 990, 00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.06.2014 порушено провадження у справі №910/10617/14 та призначено до розгляду на 19.06.2014.

В судове засідання 19.06.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.2014 подав усне клопотання про відкладення розгляду справи .

Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 08.07.2014.

08.07.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 15.07.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 15.07.2014 представники позивача та відповідача з'явилися, дали додаткові пояснення та документи по справі.

Представник відповідача подав суду додаткові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки сторонами не погоджувалася електронна адреса для листування, правове становище ОСОБА_4 стосовно позивача не визначене, сторонами не затверджувався контрольний макет, відповідач ніколи нікого не уповноважував на отримання листів від позивача.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 між дочірнім підприємством «Перехід Аутдор» (надалі - позивач, виконавець за договором) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, замовник за договором) був укладений договір № ДГ-0000224 про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами (надалі - договір) та додатки № ИК-00444 від 27.11.2012 та № ИК-00388 від 27.11.2013 до нього (надалі - додатки).

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов'язується надавати послуги з проведення рекламних кампаній замовника згідно з адресними програмами та іншими додатками до договору, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги виконавця.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що відомості про період розміщення реклами, місцезнаходження рекламоносія, його тип, розмір, сторону, кількість площин, інформацію про освітлення, вартість рекламної кампанії та строки її оплати, сюжет реклами зазначаються сторонами в адресній програмі, яка є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором, позивач на замовлення відповідача у відповідності з підписаною сторонами адресною програмою - додатками № ИК-00444 та № ИК-00388 до договору, здійснив розміщення рекламних матеріалів відповідача засобами зовнішньої реклами в період з 01.12.2013 по 28.02.2014.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином та в повному обсязі. Претензій щодо надання послуг по розміщенню реклами за договором від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2 адресної програми - додатку № ИК- 00444 до договору вартість наданих позивачем послуг за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 складає 5 760,00 грн., в тому числі ПДВ. Відповідно до п. 2 адресної програми - додатку №ИК-00388 до договору вартість наданих позивачем послуг за період з 01.01.2014 пл 28.02.2014 складав 9 840 грн. в тому числі ПДВ.

Загальна вартість наданих позивачем послуг за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 складає 15 600,00 грн., в тому числі ПДВ.

У відповідності з умовами п. 4.4. договору, по закінченню строку проведення кожної рекламної кампанії, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Виконавець направляє замовникові два примірники акту приймання-передачі наданих послуг, замовник зобов'язаний передати виконавцеві один підписаний примірник акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання актів. У випадку неотримання виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг у вищевказаний строк, при відсутності письмової мотивованої відмови, послуги виконавця вважаються прийнятими замовником.

На виконання умов договору, позивач своєчасно надавав відповідачу оригінали рахунків, фотозвіти про проведення рекламної кампанії, та акти виконаних робіт на підтвердження надання послуг за період з 01.12.2013 по 28.02.2014.

Підтвердженням повторного відправлення оригіналів актів виконаних робіт, фотозвітів про проведення рекламної кампанії за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, та рахунків - фактур є претензія № 62 від 28.03.2014 з доданими до неї оригіналами зазначених документів (копія претензії, поштової квитанції, опису вкладеного в матеріалах справи).

Таким чином, факт надання послуг належним чином та в повному обсязі в період з з 01.12.2013 по 28.02.2014 підтверджується:

1. Фотозвітами розміщених рекламних матеріалів відповідача (в матеріалах справи).

2. Відсутністю мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, направлених позивачем.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг повинна була здійснюватися замовником в строки, зазначені в додатках до нього.

Додатком № ИК-00444 (адресна програма) до договору, передбачено, що замовник сплачує 100% місячної вартості рекламної кампанії до початку рекламної кампанії.

Додатком №ИК-00388 (адресна програма) до договору, передбачено, що замовник сплачує 100% місячної вартості рекламної кампанії в строк до 20 числа кожного поточного місяця рекламної кампанії.

Однак, в порушення умов договору та додатків до нього, відповідач ухилився від належного виконання своїх договірних зобов'язань по розрахунку за надані позивачем послуги та станом на день розгляду справи повністю не перерахував належні до сплати грошові суми.

Таким чином, розмір суми основного боргу відповідача по оплаті послуг з розміщення рекламних матеріалів за договором та додатками до нього становить 15 600,00 грн., в тому числі ПДВ.

Наявність та розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги підтверджується договором, додатками № ИК-00444 та №ИК-00388 до нього, актами здачі- прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач заперечував факт наявності заборгованості перед позивачем, зазначаючи, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки сторонами не погоджувалася електронна адреса для листування та не погоджувались із замовником контрольні макети згідно з адресними програмами, правове становище ОСОБА_4 стосовно позивача не визначене, відповідач ніколи нікого не уповноважував на отримання листів від позивача.

Однак суд зазначає, що все вищенаведене в сукупності з матеріалами справи свідчить про факт надання позивачем послуг відповідачу на суму 15 600,00 грн.

Суд наголошує, що те що між сторонами не погоджувалася електронна адреса для листування не спростовує факт самого листування між позивачем та відповідачем, зокрема, позивачем було додано до матеріалів справи довідку, яка підтверджує, що ОСОБА_4 перебуває на посаді менеджера відділу продажу дочірнього підприємства «Перехід Аутдор», а також службову записку від ОСОБА_4, яка підтверджує отримання контрольних макетів з сюжетом «Фитнес клуб» від відповідача.

Також позивач зазначив, що враховуючи умови п. 9.7. договору укладеного між позивачем та відповідачем, ФОП ОСОБА_1 засобами електронної пошти направляла контрольні макета рекламних матеріалів (прив'ю) з сюжетом «Фитнес клуб» для розміщення в період з грудня 2013 по лютий 2014 року на адресу співробітника позивача - менеджера відділу продажу ОСОБА_4. Копії електронних листів відповідача від 09.12.2014 та від 05.02.2014 наявні в матеріалах справи.

Те, що відповідач нікого не уповноважував на отримання листів конкретно від позивача, не спростовує факт отримання його представником такого листа, оскільки для цього не потрібно якихось особливих повноважень, отримати кореспонденцію може будь-який представник відповідача, повноваження якого перевіряє працівник установи поштового зв'язку, який не має права передавати кореспонденцію не перевіривши вказаних повноважень.

Крім того, твердження відповідача про те, що виконавцем були порушені строки розміщення рекламних матеріалів за адресними програмами є безпідставними у зв'язку з наступним:

Згідно п. 3.3.1. договору виконавець зобов'язується протягом 5-ти робочих днів у м. Києві та 7-ми робочих днів у регіонах України з моменту початку рекламної кампанії розмістити рекламні матеріали згідно з адресною програмою відповідно до контрольного макету. У випадку якщо замовник порушує строки надання рекламних матеріалів та документації, зазначені в договорі, строк початку розміщення рекламних матеріалів переноситься на відповідну кількість днів затримки.

При цьому замовник не звільняється від оплати по договору протягом строку не експонування реклами з вини замовника (п. 3.4.5. договору).

Так, як рекламні матеріали для розміщення були передані позивачу 09.12.2014 (для розміщення з грудня 2013 року по січень 2014 року) та 05.02.2014 (для розміщення протягом лютого 2014 року), то позивач здійснив їх поклейку 09.12.2014 та 05.02.2014 відповідно.

Згідно п. 3.3.7. договору виконавець зобов'язується подавати замовнику фотозвіти (електронною поштою, поштою або кур'єром) не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати початку Рекламної кампанії; наступні фотозвіти - щомісяця протягом всього строку проведення рекламної кампанії, протягом перших 10 робочих днів місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3.3.7. договору позивачем своєчасно направлялись фотозвіти відповідачу на підтвердження проведення рекламної кампанії. Підтвердженням цього факту є електронні листі з вкладеними фотозвітами розміщених рекламних матеріалів з сюжетами «Фитнес клуб», адресовані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з електронної адреси Perekhid-Outdoor, а саме:

- від 12.12.2013 на підтвердження розміщення рекламних матеріалів у грудні 2013;

- від 30.12.2013 на підтвердження розміщення рекламних матеріалів у січні 2014;

- від 07.02.2014 на підтвердження розміщення рекламних матеріалів у грудні 2013.

Копії листів з вкладеними фотозвітами додані до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1.3. договору замовник має право в письмовому вигляді пред'являти претензії до виконавця за не надання та/або неякісне надання послуг за договором протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання замовником фотозвіту чи протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виявлення недоліків, при цьому будь-які рекламації від замовника, пов'язані з незадовільним проведенням рекламної кампанії, приймаються виконавцем до моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, порядок підписання якого зазначено в п. 4.4 договору. Виконавець не розглядає претензії, що надійшли в усній формі або з порушенням зазначеного в цьому пункті терміну.

Матеріали справи свідчать, що за весь період проведення рекламної кампанії відповідач жодного разу не направляв претензії позивачу щодо строків та якості наданих послуг.

Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем строків розміщення рекламних матеріалів за адресними програмами, є безпідставними.

Суд зазначає, що твердження відповідача про те, що між замовником та виконавцем не затверджувався жоден з контрольних макетів, вказаних в адресних програмах від 27.11.2012 та 27.11.2013, а також замовником виконавцеві не передавались рекламні матеріали, внаслідок чого останній безпідставно та на власний розсуд розмістив рекламні матеріали, зображення яких не відповідає внутрішній волі Замовника, є безпідставним.

Так, між позивачем та відповідачем були укладені відповідні додатки до договору (адресні програми) № ИК-00444 від 27.11.2012 та № ИК-00388 від 27.11.2013до нього (надалі - додатки).

1. Згідно умов додатку (адресної програми) № ИК-00444 від 27.11.2012 виконавець зобов'язувався провести рекламну кампанію замовника на наступних умовах:

№Номер рекламо- носіяМістоАдресаСторона (площина)Розмір та тип конструкціїСюжетДата початку розміщенняДата закінчення розміщено

15аКиївПр. Бажана, ст.м. ХарьковскаяА3x6Фитнес клуб01.12.201331.12. 2013

Вартість одного місяця рекламної кампанії, що проводиться на підставі цієї адресної програми становить 5760,00 грн., в тому числі ПДВ.

2. Згідно умов додатку (адресної програми) № ИК-00388 від 27.11.2013 виконавець зобов'язувався провести рекламну кампанію замовника на наступних умовах:

№Номер рекламо- носіяМістоАдресаСторона (площина)Розмір та тип конструкціїСюжетДата початку розміщенняДата закінчення розміщено

15аКиївПр. Бажана, ст.м. ХарьковскаяА3x6Фитнес клуб01.01.201431.12.2014

Вартість одного місяця рекламної кампанії, що проводиться на підставі цієї адресної програми становить 4 920,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п. 3.2.2. договору замовник зобов'язується надати виконавцеві контрольний макет не пізніше ніж за 15 робочих днів до початку рекламної кампанії чи ротації.

Згідно п. 3.2.3. договору замовник зобов'язується надати виконавцеві рекламний матеріал не пізніше ніж за 7 робочих днів до початку рекламної кампанії чи ротації в кількості, необхідній для його розміщення на рекламоносіях згідно адресної програми.

В силу п. 9.7. договору сторони дійшли згоди, що письмовою згодою сторін вважаються і домовленості, досягнуті в положеннях даного договору, а також шляхом обміну рекомендованими листами, електронними листами, телеграмами, телексами, факсами, які акцептовані сторонами або уповноваженими представниками цих сторін. При цьому електронною поштою (та/або факсимільним зв'язком) можуть направлятись фотозвіти, заявки, повідомлення, інформація про ротацію рекламних матеріалів замовника, демонтаж рекламних матеріалів і т.д.

На виконання п. 3.2.2. договору та враховуючи умови п. 9.7. договору відповідачем засобами електронної пошти:

- 09.12.2014 були направлені контрольні макети рекламних матеріалів (прив'ю) з сюжетом «Фитнес клуб» для розміщення в період з грудня 2013 року по січень 2014 року;

- 05.02.2014 були направлені контрольні макети рекламних матеріалів (прив'ю) з сюжетом «Фитнес клуб» для розміщення протягом лютого 2014 року.

Підтвердженням цього факту є електронні листі з вкладеними макетами, адресовані від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу співробітника позивача Vasilisa Sokolovskaya vsokolovskaya@p-o.com.ua. Копії листів з вкладеними макетами в матеріалах справи.

Рекламні матеріали за вказівкою відповідача були отримані позивачем у підрядника (ТОВ «ВВ Принт»), який здійснював їх друк за замовленням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Про це свідчить електронний лист відповідача від 09.12.2014, направлений співробітнику позивача, в якому відповідач повідомляє, що рекламні матеріали вже готові і їх можна забрати у підрядника. Копія листа в матеріалах справи.

Лист підрядника ТОВ «ВВ Принт» за'вих. 04/07/14 № від 04 липня 2014 року також підтверджує факт виготовлення рекламних матеріалів (постерів) з сюжетом «Фитнес клуб» за замовленням ФОП ОСОБА_1 та передачу їх ДП «Перехід Аутдор» для розміщення. Копія листа в матеріалах справи.

09.12.2014 позивачем була здійснена поклейка рекламних матеріалів з сюжетом «Фитнес клуб», які розміщувались з грудня 2013 року по січень 2014 року.

05.02.2014 позивачем була здійснена ротація (зміна сюжету) рекламних матеріалів відповідача. Рекламні матеріали з новим сюжетом «Фитнес клуб» розміщувались протягом лютого 2014 року.

Таким чином, твердження відповідача про розміщення рекламних матеріалів, зображення яких не відповідає внутрішній волі замовника, є хибними та протиправними.

Крім того, твердження відповідача про те, що акти виконаних робіт відповідачем в порядку п. 4.4. договору не отримано, а отже не вважаються прийнятими, є безпідставними.

Так, згідно умов п. 4.4. договору, по закінченню строку проведення кожної рекламної кампанії, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Виконавець направляє замовникові два примірники акту приймання-передачі наданих послуг, замовник зобов'язаний передати виконавцеві один підписаний примірник акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання актів. У випадку неотримання виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг у вищевказаний строк, при відсутності письмової мотивованої відмови, послуги виконавця вважаються прийнятими замовником.

На виконання п. 4.4. договору, позивач своєчасно надавав відповідачу оригінали рахунків, фотозвіти про проведення рекламної кампанії та акти здачі приймання виконаних робіт № ИК-00444 від 31.12.2013, ИК-00388 від 31.01.2014, ИК-00389 від 28.02.2014.

Підтвердженням повторного відправлення оригіналів актів виконаних робіт № ИК-00444 від 31.12.2013, ИК-00388 від 31.01.2014, ИК-00389 від 28.02.2014, фотозвітів про проведення рекламної кампанії за період з « 01» грудня 2013 року по « 28» лютого 2014 р. та рахунків - фактур є претензія № 62 від 28.03.2014 направлена на адресу відповідача з доданими до неї оригіналами зазначених документів (копія претензії, поштової квитанції, опису вкладеного в матеріалах справи).

Відповідно до результатів пошуку відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим класифікатором 0103314778425 (розміщеної на сайті УДППЗ «Укрпошта») претензію позивача разом з актами виконаних робіт і фото звітами відповідач отримав 08.05.2014. Роздруківка з сайту в матеріалах справи.

Відповідач відмови від підписання актів виконаних робіт та претензій щодо наданих послуг в зазначений в п. 4.4. договору строк не направив. Такими діями відповідач фактично прийняв надані позивачем послуги.

Додатково суд зазначає, що відмову від підписання актів здачі приймання виконаних робіт, на яку посилається відповідач у відзиві на позов, відповідач направив лише 12.06.2014, тобто після того як отримав копію позовної заяви по даній справі.

Отже така відмова не може вважатись належним доказом відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг в порядку п. 4.4. договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що згідно повного витягу з єдиного реєстру довіреностей він ніколи не уповноважував жодну особу на здійснення представницьких функцій, зокрема на отримання кореспонденції.

Відповідно до витягу з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій місцезнаходженням фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 є адреса АДРЕСА_1. Копія витягу наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з поштової квитанції та опису вкладеного претензія № 62 від 28.03.2014 з доданими оригіналами актів виконаних робіт № ИК-00444 від 31.12.2013, ИК-00388 від 31.01.2014, ИК-00389 від 28.02.2014, фотозвітів про проведення рекламної кампанії була направлена позивачем на фактичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 (копія претензії, поштової квитанції, опису вкладеного наявні в матеріалах справи). Даний факт підтверджує належне направлення зазначених документів відповідачу.

Згідно з п. 89, 90 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002 (далі - Правила) реєстровані поштові відправлення вручаються одержувачам за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Довіреність на одержання поштового відправлення може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, (п. 90 Правил).

Таким чином, довіреність на отримання поштової кореспонденції може бути посвідчена не тільки нотаріально, айв іншому порядку. Відтак твердження відповідача про відсутність нотаріального посвідчення довіреності не є такими, що підтверджують факт не отримання відповідачем актів здачі приймання виконаних робіт № ИК-00444 від 31.12.2013, ИК-00388 від 31.01.2014, ИК-00389 від 28.02.2014.

Щодо підтвердження факту належного надання позивачем послуг з розміщення рекламних матеріалів відповідача.

Рекламний засіб « 5А» за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана (біля станції метро «Харківська»), на якому проводилась рекламна кампанія відповідача за договором, належить ДП «Перехід Аутдор» та розташовується на підставі дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 08947-05, виданого позивачу Виконавчим органом Київської міської ради КМДА. Копія дозволу та договору на тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 07.04.2008 року № 00152/08 додаються.

В якості підтвердження факту надання позивачем послуг з розміщення рекламних матеріалів відповідача позивачем долучені до позову власні Фото звіти. Копії фото звітів наявні в матеріалах справи.

Додатково до матеріалів справи позивачем долучена фотофіксація розміщених рекламних матеріалів відповідача з сюжетом «Фитнес клуб» («Фітнес Реал») у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, здійснена товариством з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний альянс».

Основним видом діяльності ТОВ «Комунікаційний альянс» є здійснення моніторингу зовнішньої реклами по всій території України, збір та аналіз інформації про конструкції зовнішньої реклами по всій території України, на автомобільних трасах, а також проведення спеціальних досліджень та виконання проектів, пов'язаних з зовнішньою рекламою в Україні. Копія листа ТОВ «Комунікаційний альянс» за вих. № 01/06 від 01.06.2014 з доданими фотофіксаціями та роздруківки з сайту ДП «Інформаційно - ресурсний пошук» в матеріалах справи.

Таким чином, факт надання позивачем послуг відповідачу з розміщення рекламних матеріалів за договором та додатками належним чином та в повному обсязі підтверджується:

1. Фотозвітами розміщених рекламних матеріалів з сюжетом з сюжетом «Фитнес клуб» у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, здійснених позивачем.

2. Фотофіксацією розміщених рекламних матеріалів з сюжетом з сюжетом «Фитнес клуб» («Фітнес Реал») у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, здійсненою ТОВ «Комунікаційний альянс».

3. Відсутністю мотивованої претензії відповідача щодо наданих позивачем послуг в порядку п. 3.1.3. договору.

4. Відсутністю мотивованої відмови відповідача від підписання актів, направлених позивачем в порядку п. 4.4. договору.

Враховуючи зазначені позивачем обставини та додаткові докази, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а доводи відповідача є намаганням спотворити суть справи та уникнути розрахунку за надані позивачем послуги.

Отже, в порушення умов договору та чинного законодавства України відповідач не оплатив надані позивачем послуги і станом на день розгляду справи основна заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед дочірнім підприємством "Перехід Аутдор" за договором склала 16 600,00 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 600,00 грн.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу та штрафу у відповідності з п. 5.2.2. договору.

Згідно з п. 5.2.2. договору у випадку порушення замовником строків оплати, встановлених договором, до нього на розсуд виконавця може застосовуватись пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу, від розміру несплаченої суми, яка розраховується за кожен день такого прострочення. У випадку, якщо порушення строків оплати триває більше 20 календарних днів, позивач має право стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за поставлений товар, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 5.2.2. договору, яка складає 656,83 грн. та штраф в сумі 1560,00 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 656,83 грн. та штраф в сумі 1560,00 грн. З цими сумами суд погоджується, так як позивачем вони розраховані арифметично вірно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 173,17 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 173,17 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 31, код ЄДРПОУ 24576549) основний борг в розмірі 15 600(п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 656(шістсот п'ятдесят шість) грн. 83 коп., штраф в сумі 1560(одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 173(сто сімдесят три) грн. 17 коп. та судовий збір в розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.07.2014

Попередній документ
39836304
Наступний документ
39836306
Інформація про рішення:
№ рішення: 39836305
№ справи: 910/10617/14
Дата рішення: 15.07.2014
Дата публікації: 22.07.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: