Справа № 712/9486/14-к
Провадження № 1кп/712/442/14
15 липня 2014 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014250050001294 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синьооківка, Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, українця, з освітою середньо - спеціальною, працюючого водієм - експедитором ФОП „ ОСОБА_5 ”, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 10.06.2014 року близько 03:50 год. за раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за наступних обставин. Так він 10 червня 2014 року близько 03.00 год. перебував в автомобілі ГАЗ 3302”, н.з. НОМЕР_1 в якості пасажира разом з ОСОБА_6 , який працює водієм - експедитором у ФОП ОСОБА_7 . Вони виїхали з м. Золотоноша до м. Черкаси для закупівлі хлібобулочної продукції, для чого останній напередодні отримав від бухгалтера підприємства гроші в сумі 15400,00 грн., які помістив у власну сумочку „OSTIN” та поклав у кабіні автомобіля між своїм водійським та сусіднім пасажирським сидіннями. Під час руху автомобіля ОСОБА_4 помітив біля сидіння чоловічу сумочку і за раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, того ж дня близько 03.50 год. коли автомобіль знаходився на території автостоянки, розташованої напроти АЗС „Авіас” за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104/1, виходячи з кабіни транспортного засобу ГАЗ 3302 непомітно для водія викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: чоловічу сумочку „OSTIN” , чорного кольору вартістю 100 грн. в якій знаходився калькулятор вартістю 30 грн., на загальну суму 130 грн., а також викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти в сумі 15400 грн, які знаходились у вказаній сумочці, призначені для закупівлі товару у ТОВ „Черкасихліб”, після чого з викраденим з місця злочину зник, чим завдав потерпілим матеріальну шкоду.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в скоєному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся та пояснив, що 10 червня 2014 року він разом з колегами поїхав на автомобілі ГАЗ 3302 за продукцією з м. Золотоноша до м. Черкаси на ТОВ « Черкасихліб». Між водійським та пасажирським сидінням лежала сумочка, яка належала ОСОБА_6 . Йому було відомо, що в ній він зберігав гроші для оплати хлібопекарських виробів. По дорозі він вирішив викрасти сумочку з грошима, оскільки на той час він знаходився в скрутному матеріальному становищі. Пізніше по дорозі він сховав сумочку під деревом, забрав частину грошей, якими в подальшому розрахувався по боргам, іншу частину грошей в сумі 4800,00 грн. та сумочку віддав працівникам міліції по їх приїзду.
Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку - суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 було роз'яснено судом в судовому засіданні, які йому зрозумілі.
Показання обвинуваченого є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.
Окрім повного визнання своєї вини з боку обвинуваченого, його винність також підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючі зібрані по кримінальному провадженню докази, в їх сукупності в результаті повного всебічного та об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В якості обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєного правопорушення, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання у вигляді громадських робіт.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання законом про амністію.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинив вперше, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 1999 року народження, 2008 року народження та 2004 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження і не позбавлений батьківських прав, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого його визнано винним, є невеликої тяжкості, суд вважає, що стосовно нього можливо застосувати п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року та звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за вказаною статтею у зв'язку з застосуванням акту амністії.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376, 377, 395 КПК України, ст. 86 КК України, п. в ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року № 1185-VII, Закону України « Про застосування амністії в Україні « від 01.10. 1996 року № 392/96 із змінами № 1246-VII( 1246-18) від 06.05.2014 року суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання 100 годин громадських робіт.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року № 1185-VII.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - особисте зобов'язання до вступу вироку в законну силу.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: грошові кошти в сумі 4800,00 грн., які передані під зберігальну розписку ОСОБА_8 залишити йому за належністю.
Грошові кошти в сумі 600,00 грн., які передані під зберігальну розписку працівнику ВАТ „Черкасихліб” ОСОБА_9 , залишити за належністю ВАТ „Черкасихліб”.
Чоловічу сумку „OSTIN” , калькулятор, паспорт громадянина України, посвідчення водія, посвідчення про проходження курсів користування газовим обладнанням на ім'я ОСОБА_6 , які віддані під зберігальну розписку ОСОБА_6 залишити йому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.
Головуючий : ОСОБА_1