Справа № 513/774/13-к
Провадження № 1-в/513/2/14
Саратський районний суд Одеської області
03 липня 2014 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника КВІ ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Сарата Одеської області подання інспектора Саратського районного підрозділу Білгород-Дністровського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта незакінчена середня, не працюючого, маючого двох малолітніх дітей, судимого 24 січня 2013 року Саратським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік та клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання, згідно із Законом України "Про амністію у 2014 році",
представник кримінально-виконавчої інспекції направив до суду подання про заміну звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_5 не виконує обов'язки, покладені на нього вироком суду. Після прийняття вироку суду до виконання, засудженому неодноразово були направлені виклики про явку до підзроділу КВІ, але він на виклики не з'являвся. ОСОБА_5 було піддано приводу, однак привід виконано не було через відсутність засудженого за місцем проживання.
У зв'язку з тим, що засуджений навмисно ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, інспектор просила направити ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного за вироком суду від 24 січня 2013 року.
Під час розгляду подання інспектор КВІ підтримала подання, просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 не заперечував факт порушення обов'язків, покладених на нього вироком суду. Пояснив, що має двох малолітніх дітей, тому після прогошення вироку поїхав на заробітки, оскільки в селі не має роботи. Подав клопотання, просив застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році" та звільнити його від відбування призначенного судом покарання.
Прокурор підтримала подання інспектора КВІ, просила скасувати звільнення від покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_5 . Не заперечувала проти задоволення клопотання засудженого про звільнення його від відбування покарання за амністією, оскільки ОСОБА_5 скоїв злочин середньої тяжкості до прийняття Закону України "Про амністію у 2014 році", має двох малолітніх дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав, тому повинен бути звільнений від відбування призначеного судом покарання.
Заслухавши представника КВІ, прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання інспектора КВІ та клопотання засудженого ОСОБА_5 підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Як вбачається з копії вироку Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, з покладенням на нього обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи (а.с. 3).
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 неодноразово надсилалися виклики про явку до Саратського районного підрозділу КВІ (а.с. 9,10,13, 19), але засуджений на виклики не з'являвся, на облік в кримінально-виконавчій інспекції не став.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 30 травня 2014 року ОСОБА_5 було піддано приводу до суду для участі у розгляді подання КВІ про скасування звільнення від покарання з випробуванням (а.с.43).
06 червня 2014 року , за ухвалою Саратського районного суду ОСОБА_5 було оголошено у розшук (а.с.48).
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 , який був звільнений від відбування покарання з випробуванням, навмисно, без поважних причин ухиляється від виконання покладених на нього вироком суду обов'язків, тому суд вважає за необхідне подання інспектора КВІ задовольнити, направити засудженого до кримінально-виконавчої установи для відбування покарання, призначеного вироком суду.
19 квітня 2014 року опубліковано Закон України "Про амністію у 2014 році". Особи засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування покарання звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.
Згідно п. "в" ст. 1 даного Закону, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набарання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей інвалідв та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та він інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умісні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 засуджений 24 січня 2013 року за умисний злочин, який відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Надані суду документи підтверджують, що ОСОБА_5 має двох малолітніх дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав, не підпадає під коло осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", до яких амністія не застосовується, тому суд вважає за необхідне клопотання засудженого задовольнити, звільнити його від відбування покарання, призначеного вироком суду 24 січня 2013 року за амністією.
Керуючись ч. 2 ст. 78 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року,
суд
подання інспектора Саратського районного підрозділу Білгород-Дністровського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області - задовольнити.
Скасувати засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити його до кримінально-виконавчої установи для відбування покарання, призначеного вироком Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року за ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Клопотання засудженого задовольнити. ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, призначенного вироком Саратського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року за ч.1 ст. 317 КК України, відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1