Справа № 551/640/14-ц
21 липня 2014 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Вергун Н.В.,
при секретарі - Курінній Я.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зобов'язання вчинити певну дію, -
16 червня 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, вказуючи на те, що вони протягом останніх трьох років не користуються без поважних на те причин будинком АДРЕСА_1, тому просив визнати їх такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням, та зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Полтавській області зняти їх з реєстраційного обліку.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність / а. с. 37 /.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов свого довірителя підтримав, просив його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими за місцем своєї реєстрації про дату та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, причин своєї неявки суду не повідомили / а. с. 32-35; 44-47 /.
Зважаючи на те, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які в силу положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися з невідомих на те причин, суд, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, приходить до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
У судове засідання не з'явився представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, який подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні спору покладався виключно на розсуд суду / а. с. 30 - 31 /.
Вислухавши думку представника позивача ОСОБА_1, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є онуками позивача ОСОБА_2
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 грудня 2012 року, яке 17 грудня того ж року зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, позивач ОСОБА_2 являється одноособовим власником житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 / а. с. 6 - 7 /.
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які з 2011 року за даною адресою не проживають / а. с. 9 - 10/.
Як убачається з акту обстеження вказаного домоволодіння, який складений 20 березня 2013 року власником будинку ОСОБА_2 та односельцями ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з червня 2011 року за місцем своєї реєстрації не проживають, їхні особисті речі в будинку відсутні / а. с. 11 /
Дані обставини також підтверджуються актом від 10 червня 2014 року, який складений комісією в складі депутата Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області ОСОБА_10 та мешканців с. Пришиб Шишацького району ОСОБА_8, ОСОБА_9 / а. с. 12 /.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні засвідчили факт не проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації протягом останніх трьох років, місце перебування / знаходження / яких їм не відомо, оскільки втратили з ними будь - який зв'язок.
Правовідносини щодо користування житловими приміщеннями в будинках / квартирах / приватного житлового фонду регулюються главою 6 Розділу ІІІ ЖК України, ст. 405 та главою 59 ЦК України.
Так, згідно ч. 2 ст. 156 ЖК України, до членів сім'ї власника будинку /квартири/ належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу, а саме дружина, діти, батьки, інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.
Припинення сімейних відносин з власником будинку / квартири / не позбавляє їх права користуватись займаним приміщенням.
Згідно ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ч 2. ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідачі понад останніх трьох років не проживають за місцем своєї реєстрації без поважних на те причин, суд приходить до висновку, що вони втратили право користування будинком АДРЕСА_1.
Відносно вимоги позивача ОСОБА_2 про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до положень ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду / про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою /, свідоцтва про смерть.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття її із реєстраційного обліку компетентним органом, а від так ставити у суді питання про зняття з реєстрації можливо лише за відмови органу уповноваженого на здійснення таких дій.
Більше того, що суд наперед не може вирішувати питання про, нібито, невизнане, порушене або оспорюване право сторони по справі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 156 ЖК України, положеннями Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, ст. 405 ЦК України, статтями 10, 11, 15, 60, 62, 76, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 в рівних частках судові витрати, які складаються з судового збору, в загальному розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Шишацьким районним судом Полтавської області за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуюча: