Справа № 2-а-848/11/0226
Головуючий у 1-й інстанції: Бернеговий О.Ю.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
27 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Білоус О.В.
судді: Курко О. П. Совгира Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком за період з 15.05.2010 року по 25.01.2011 року за виключенням здійснених відповідачем за цей період виплат; зобов'язано відповідача провести перерахунок і виплату позивачу доплати до пенсії, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний рік за період з 15.05.2010 року по 25.01.2011 року за виключенням здійснених відповідачем за цей період виплат та виплачувати з 25.01.2011 року в подальшому.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 49 вищевказаного Закону, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до частини 1 статті 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, а не в розмірі, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, Постановою Міністрів України №530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено статтями 39, 51 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проте, судом першої інстанції не вірно враховано позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати останній в подальшому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, задовольняючи позовні вимоги суд зобов'язав відповідача виплачувати позивачу підвищення до пенсії в подальшому. Щодо даної позовної вимоги необхідно вказати, що правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про нараховування та виплату пенсії в подальшому слід відмовити.
Таким чином, право позивача на отримання проведення перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії підлягає захисту за період з 15.05.2010 року по 25.01.2011 року..
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац п"ятий резолютивної частини постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2011 року викласти наступним чином: "Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області виплатити відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.01.2011 року з урахуванням проведених виплат та по день припинення права позивача на таку виплату."
В іншій частині постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.