14 липня 2014 року м. Київ В/800/3121/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Ситникова О.Ф.,
Стародуб О.П.,
Тракало В.В.,
Штульман І.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2014 року Верховним Судом України у справі за її позовом до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кіровоградської області, Прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням суду касаційної інстанції, позивач подала заяву про його перегляд Верховним Судом України, з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статті 7 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно зі статтею 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 1 частини першої статті 236 цього ж Кодексу встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, позивач послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 липня 2010 року (К-17346/08), в якій, на її думку, по іншому ніж у даній справі застосовано норми матеріального права.
Однак, в зазначеній ухвалі не відбулося застосування норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до цієї ухвали були скасовані, а справу направлено на новий розгляд. Тож, ця ухвала не є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення немає.
Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кіровоградської області, Прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Швець
О.Ф. Ситников
О.П.Стародуб
В.В. Тракало
І.В. Штульман