Справа № 2а-10594/11/0226
Головуючий у 1-й інстанції: Карнаух А.П.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
16 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Боровицький О. А. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
Позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2011 року позов задоволено, а саме: зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 19.11.2010 року, виплативши заборгованість 19.11.2010 року по теперішній час.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплати 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
Відповідач відмовив позивачу в здійсненні вказаного перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову відсутністю фінансування для забезпечення виплати вказаних надбавок до пенсії.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача про перерахунок та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", помилково застосував норми процесуального права. Зокрема, задовольняючи позов в частині проведення перерахунку доплати до пенсії, суд першої інстанції не вірно визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню, а саме останній дійшов помилкового висновку про здійснення перерахунку та виплату 30% надбавки до пенсії позивачу за період починаючи з 19.11.2010 року, виплативши заборгованість 19.11.2010 року по теперішній час.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій в 2011 році здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на 2011 рік і доплату позивачу до пенсії проводить управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тому право позивача на отримання підвищення до пенсії до 22 липня 2011 року є порушеним, оскільки відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі,ніж передбачено ст.6 Закону, в зв'язку з чим його дії слід визнати неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплати позивачу позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії з 19 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року. Після 22 липня 2011 року таке право позивача не порушено, оскільки відповідає Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року.
На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком проводилось всупереч ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у зв'язку з чим її право підлягає захисту у спосіб, встановлений Конституцією та чинним законодавством України.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2011 року викласти наступним чином:
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_2, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 19 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.
В решті постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Смілянець Е. С.