"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/23816/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Макіївспецремонт» про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У січні 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Макіївспецремонт», в якому просило стягнути з відповідача пеню в сумі 8200,50 грн нараховану за виявлені факти порушення сплати страхових внесків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Макіївспецремонт» знаходиться на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області як страхувальник з 2009 року.
У грудні 2011 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області було проведено перевірку Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Макіївспецремонт» за результатами якої складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 грудня 2011 року №160.
Зазначеною перевіркою встановлено, що за період з 01 жовтня 2010 року по 09 грудня 2011 року виявлені факти порушення сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в результаті чого нарахована пеня в сумі 8200,50 грн.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Відповідно до пункту 4.12. Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно із пунктом 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Пунктами 8.1., 8.6., 8.7. Інструкції встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.
Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.
Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону виключено пункт 2 частини другої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім того, внесено зміни в інші норми Закону, які регулювали порядок сплати страхових внесків.
Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, тобто за період до 01 січня 2011 року.
Отже, через неправильне застосування норм матеріального права суди неповно з'ясували обставини у справі, зокрема, в частині встановлення правильності нарахування суми заборгованості за період до 01 січня 2011 року.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі №21-432а12.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Вказані порушення норм матеріального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з урахуванням положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства щодо відсутності можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, що відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоноградському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу Управління «Макіївспецремонт» про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман