Справа № 161/5286/14-ц
Провадження № 2/161/2055/14
20 червня 2014 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Соколовій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що вона є дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 10.11.1972 Здолбунівським райбюро ЗАГСу Рівненської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 28.11.2011 року відділом ДРАЦСу реєстраційної служби Луцького МУЮ.
Після смерті батька відкрилась спадщина, право на частину якої вона вже оформила. Однак, на іншу частину майна не може зареєструвати своє право власності, зокрема, на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1; ?? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1; ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0806 га. Така ситуація виникла у зв'язку із наступними обставинами.
Так, рішенням Луцького міськрайонного суду від 20.09.2011 року по справі № 2-94/11 частково задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. рішення суду ОСОБА_2 із майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділено:
- ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1;
- ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0526 га (право власності зареєстроване в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2864);
- ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0806 га (право власності зареєстроване в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 4611). Зазначене рішення Луцького міськрайонного суду набрало законної сили 03.10.2011 року.
Проте, зареєструвати у встановленому законодавством порядку своє право на вищевказане майно за життя ОСОБА_2 не встиг, так як тяжко хворів і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:
- ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1;
- ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0526 га (право власності зареєстроване в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2864);
- ? частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0806 га (право власності зареєстроване в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 4611). Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Судом при розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2 (а.с. 7). Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Також судом встановлено, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не склав. А тому спадкування здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті набув право власності на ? житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 та ? земельних ділянок, площею 0,0526 га та площею 0,0806 га за цією ж адресою, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 вересня 2011 року (а.с. 8-15).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1, яка є позивачем по справі, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Судом встановлено, що позивач в установлений законом шестимісячний термін з часу відкриття спадщини подала до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та заявила про себе як спадкоємець. Проте приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 було відмовлено позивачу в оформленні права на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, оскільки відсутні правовстановлюючі документів про належність житлового будинку спадкодавцю (а.с. 39).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя не оформива правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельні ділянки. А тому позивач не може оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2, так як відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право приватної власності на житловий будинок та земельну ділянку, які успадковується позивачем.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У встановленому законом порядку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документі про належність житлового будинку та земельних ділянок спадкодавцю. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1266, 1267 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності ? житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 та ? земельної ділянки, площею 0,0526 га за адресою АДРЕСА_2, та ? земельної ділянки, площею 0,0806 га за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Ковтуненко