Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
27 червня 2014 року Справа № П/811/1396/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянувши в місті Кіровограді у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема» до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ «Ферросистема» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці Міндоходів «Про коригування митної вартості товарів» від 14.04.2014 року за № 901000003/2014/000080/2.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що документи подані ТОВ «Феросистема» до Кіровоградської митниці Міндоходів з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому, на думку позивача, застосування відповідачем, при визначенні митної вартості ферохрому ФХ 850Б згідно митної декларації №901050000/2014/003685.1 від 14.04.2014 року, одразу резервного методу є порушенням вимог МК України.
Представники сторін, в судове засідання не з'явились, до суду надійшли клопотання про розгляд справи в їх відсутність за наявними в справі матеріалами.
Згідно письмових заперечень, відповідач позовні вимоги не визнає, зазначив, що підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості стали розбіжності у поданих до митного оформлення документах. Для застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів (методу №2), то цінову інформацію про ідентичні товари в розумінні, в розумінні ст.59 МК України та з урахуванням положень ст.61 МК України - не було виявлено, в зв'язку з чим митна вартість була визначена згідно ст.60 МК України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод №3).
Відповідач вважає, що дії Кіровоградської митниці Міндоходів по здійсненню контролю за визначенням митної вартості та прийняттю рішення «Про коригування митної вартості» №901000003/2014/000080/2 від 14.04.2014 року товару «ферохром високовуглицевий марки ФХ850Б» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, ввезеного на митну територію ТОВ «Феросистема», були проведені у відповідності та з дотриманням законодавства України та правами наданими митниці Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, в зв'язку з чим позов ТОВ «Феросистема» не підлягає задоволенню.
Дослідивши у судовому засіданні подані письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 червня 2013 року між ТОВ «Феросистема» (Покупець) та ТОВ «Урал-Союз» (Продавець) Росія, м. Челябінськ, укладено контракт за №УС-ФС/2013-D, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар відповідно до Додатків (а.с.20-23).
07 квітня 2014 року між Покупцем і Продавцем було укладено доповнення № 7 до контракту №УС-ФС/2013-D від 28 червня 2013 року (специфікація), яким була обумовлена поставка ферохрому марки ФХ 850А,Б у кількості 20,150 умовних тонн +/- 5% за 1490 доларів США за умовну тону (а.с. 24-25).
14 квітня 2014 року ТОВ «Феросистема» було заявлено до митного оформлення отриманий у ТОВ «Урал-Союз» ферохром марки ФХ850Б у кількості 19,5 тонн на загальну суму 379565,15 грн. та подано до Кіровоградської митниці Міндоходів вантажну митну декларацію за №901050000.2014.003685.001. Митна вартість визначена за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 28.06.2013 року №УС-ФС/2013-D та становить 29442,40 USD (379565,15 грн.).
14 квітня 2014 року Кіровоградською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товару №901000003/2014/000080/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України (а.с. 10-11).
У вказаному вище рішенні зазначено, що при проведенні порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, виявлено, що заявлена митна вартість товару нижча, ніж вартість подібних товарів, оформлених митницями органів доходів і зборів України в митному режимі «імпорт» у наближений час. В поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності: у проформі-інвойс №7 від 07.04.2014 року вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 20150 (сonv.t), а у рахунку-фактурі №041101 від 11.04.2014 року та інвойсі №041101.1 від 11.04.2014 року вазі нетто 19500 (мт) відповідає базова вага 19760 (сonv.t), в зв'язку з чим сума передоплати не відповідає заявленій у митній декларації.
В зв'язку з ненаданням додаткових документів відповідачем зроблено висновок про недостовірність відомостей про митну вартість товару, в зв'язку з чим метод визначення митної вартості товарів за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на думку відповідача не може бути застосований.
Також, в рішенні зазначено, що цінову інформацію про ідентичні товари в розумінні ст. 59 та з урахуванням положень ст. 61 МК України не виявлено. На підставі цінової інформації про мінімальну митну вартість подібного товару, митна вартість визначена на підставі ст. 60 МК України.
Стосовно розбіжностей в поданих до митного оформлення документах суд зазначає наступне, у документах, поданих для митного оформлення партії ферохрому ФХ850Б, застосовується кілька одиниць виміру ваги товару. Інвойс №041101 містить відомості щодо ваги товару як в умовних, так і в метричних тоннах, що обумовлено специфікою хімічного складу товару. Так, вага товару у метричних тонах зазначена 19,500, в умовних тоннах - 19,760 (а.с. 19). Так само, рахунком-фактурою визначено кількість товару в умовних тоннах - 19,760. Викладене свідчить про відсутність розбіжностей у поданих позивачем документах щодо вагових характеристик товару.
Відтак, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Ст. 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому таким даним не може надаватися перевага порівняно з наданими декларантом первинними документами на товар.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачу були надані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за ціною контракту, які містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому відповідач застосував другий метод визначення митної вартості товарів без необхідних на те підстав.
У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема» до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів «Про коригування митної вартості товарів» від 14.04.2014 року за № 901000003/2014/000080/2.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Феросистема» судовий збір в розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула