79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.07.14 Справа № 914/4088/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі І.О. Борщ
за участю представників сторін:
від скаржника - Чорненький В.І. ( представник за довіреністю)
від позивача - Кунащук І.В. (представник за довіреністю)
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Резидента Республіки Польща Акціонерного товариства "Завод пластмас "Артгос" від 27.05.2014 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року про затвердження мирової угоди, суддя - Деркач Ю.Б.
у справі за № 914/4088/13
за спільною заявою: Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Артгос-Пласт",м. Городок
Товариства з обмеженою відповідальністю „Лєрой Груп", м. Городок
про: затвердження мирової угоди від 1 квітня 2014 року у справі №914/4088/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєрой Груп", м. Городок,
до: УП СП ТзОВ "Артгос-Пласт", м. Городок,
про стягнення 2 462 534, 15 грн. заборгованості
ухвалою господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року у справі за № 914/4088/13 затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з додатковою відповідальністю „Лєрой Груп" та Українсько-польським спільним підприємством "Артгос-пласт", підписану обома сторонами та викладену в резолютивній частині цієї ухвали суду.
Ухвала мотивована тим, що укладення мирової угоди є правом сторін, спрямованим на добровільне виконання рішення суду, умови мирової угоди стосуються лише прав і обов'язків сторін, не суперечать вимогам закону і не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду Львівської області від 08.04.2014 року у справі за № 914/4088/13, резидент Республіки Польща Акціонерне товариство "Завод пластмас "Артгос" подало апеляційну скаргу від 27.05.2014 року, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та визнати недійсною мирову угоду, текст якої було затверджено оскаржуваною ухвалою мотивуючи це тим, що у затвердженій судом мировій угоді було вирішено питання про відчуження рухомого та нерухомого майна товариства вартістю більше ніж 10 000,0 грн.; судом першої інстанції не було належно досліджено Статуту ТОВ «Артгос - пласт», згідно якого до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить вирішення питань про відчуження основних засобів товариства, вартість яких перевищує 10 000,0 грн. Мирову угоду було підписано директором ТОВ "Артгос - Пласт" без отримання попередньої згоди загальних зборів учасників, яка є обов'язковою в силу положень чинного Статуту ТОВ "Артгос - Пласт".
Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню з наступних підстав.
Конституцією України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
Разом з тим, реалізація конституційного права особи на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень норм процесуального закону.
Згідно ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року).
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. (Постанова Верховного суду України від 24.06.2008 року).
Встановлено, що дану апеляційну скаргу подано скаржником - особою, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції - резидентом Республіки Польща Акціонерним товариством "Завод пластмас "Артгос".
Скаржник обґрунтовує порушення своїх прав тим, що Акціонерне товариство "Завод пластмас "Артгос" (скаржник) є засновником (учасником) відповідача у справі - Українсько-польського спільног підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Артгос-Пласт", м. Городок, та його частка у статутному капіталі відповідача становить 75%. З тексту оскаржуваної ухвали, якою було затверджено текст мирової угоди випливає, що загальна вартість майна, яке було фактично відчужене ТОВ "Артгос - Пласт" на користь ТОВ "Лєрой Груп" становить 2 026 416, 0 грн. Мирову угоду було підписано директором ТОВ "Артгос - Пласт" без отримання попередньої згоди загальних зборів учасників, яка є обов'язковою в силу положень чинного Статуту ТОВ "Артгос - Пласт".
Позивач (стягувач), не погоджуючись з апеляційним оскарженням ухвали скаржником, подав клопотання про припинення провадження у даній справі, мотивуючи це відсутністю порушених прав скаржника та тим, що оскаржувана ухвала суду не торкалася прав та обов'язків скаржника.
Крім того, таке ж клопотання надійшло і від відповідача по справі - Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Артгос-Пласт", м. Городок.
Згідно ч.1,2 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 115 ЦК України товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на законних підставах, а учасник товариства є лише власником частки статутного капіталу згідно ст.52 Закону України «Про господарські товариства». Ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено права учасника товариства.
Згідно п.1.4. Статуту Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Артгос-Пласт", м. Городок, Товариство є юридичною особою. Товариство володіє, користується на власний розсуд належним йому майном, має самостійний баланс, рахунки в банках та ін.
Окрім того, як вбачається з додаткових пояснень ТзОВ "Лерой Груп" від 01.07.2014р. та долучених до них витягів з ЄДРЮО та ФОП, станом на 08.04.2014 р. (дату затвердження судом мирової угоди) та станом на 24.06.2014р. (дату апеляційного розгляду справи) в останніх відсутні відомості про обмеження повноважень керівника, про які стверджує апелянт, як на дату підписання мирової угоди, так і на момент розгляду апеляційної скарги.
Відтак, відповідач Українсько-польське спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Артгос-Пласт",м. Городок, є самостійним суб'єктом господарювання, наділеним цивільно-правовою правоздатністю і дієздатністю. Водночас, апелянт як учасник Товариства, наділений корпоративними правам, які визначаються його часткою у статутному капіталі.
Акціонер як учасник товариства є лише власником акцій та не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, акціонером якої він є, крім того, акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства (Постанова Верховного суду України від 03.06.2008 року у справі № 20/139).
Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи інтересів товариства позва відносинами представництва (Постанова Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13).
Апеляційний господарський суд при прийнятті рішення приймає до уваги вищенаведені правові висновки Верховного суду України, враховуючи положення ст. 82 ГПК України.
Неможливим є ототожнення прав та інтересів учасника товариства з правами та інтересами самого товариства, які формулюються його вищими органами.
Крім того, як свідчать матеріали справи, скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами та були предметом розгляду в суді першої інстанції при вирішенні спору про стягнення заборгованості.
Якщо апеляційним судом буде встановлено, що права особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від17.05.2011 року).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що в даному випадку права скаржника оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, а відтак приходить до висновку, що провадження у даній справі слід припинити на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК,
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
На підставі наведеного та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
Провадження по розгляду апеляційної скарги Резидента Республіки Польща Акціонерного товариства "Завод пластмас "Артгос" від 27.05.2014 року - припинити.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя Бонк Т.Б.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Якімець Г.Г.