нп 2/490/1871/2014
Справа № 490/2781/14-ц
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА.
26 червня 2014 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Пулатовій О.Є.,
за участю позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Державної нотаріальної контори про визнання дій державного нотаріуса незаконними та забов'язання, видати свідоцтво про право на спадщину, третя особа- ОСОБА_7,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 14.01.2014 року про відмову у видачі свідоцтва про спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати Першу державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові вклади, які знаходяться на зберіганні в ПАТ «Державний Ощадний Банк України» та ПАТ «Райффайзен Банк аваль», які залишились після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач вимоги позову підтримав, просив про його задоволення.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, просили про розгляд справи у їх відсутності.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності осіб, які не з'явились.
Обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_4 на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1.
У ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на ім*я ОСОБА_4 відкриті рахунки № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, залишок грошових коштів на яких складає 12000,00 грн. та 1227,02 грн. відповідно.
ПАТ «Державний Ощадний Банк України» на ім*я ОСОБА_4 також було відкрито рахунки, на яких наявні грошові кошти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_7.
Згідно спадкової справи №571/2007, заведеної Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою, 05.07.2007 року з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 .
Згідно даних КЖЕП «Проспект», на момент смерті ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, був зареєстрований та проживав спадкодавець, його діти ОСОБА_7 та ОСОБА_1
Постановою від 14.01.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно після смерті ОСОБА_4, оскільки на момент смерті спадкодавця разом з ним проживав ще один син ОСОБА_7, і є таким, що прийняв спадщину.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За ст. 1273 ч. 1 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Однак, ОСОБА_7 у шестимісячний строк заяву про відмову від спадщини не надавав.
Копія заяви ОСОБА_7, надана позивачем до матеріалів справи, датована 27.08.2007 року не адресована Першій Миколаївській державній нотаріальній конторі, та не надавалась нотаріусу до 28.08.2007 року.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ст.1267 ч. 1 ЦК України).
Згідно ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину.
Як зазначено у п.п.4.14 п.4 Глави 10 Розділу П «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22.02.2012р., при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008р., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.49 Закону України «По нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом.
В даному випадку причина відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом наведена в ст.49 Закону України «По нотаріат», та вказано вчинення таких дій суперечить законодавству України.
У відповідності до вимог ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення;примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За такого, у вказаний позивачем спосіб його права захисту не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій є обґрунтованою, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 25, 30, 62, 204, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Першої Державної нотаріальної контори про визнання дій нотаріуса незаконними та забов'язання видати свідоцтво про право на спадщину третя особа-ОСОБА_7 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до миколаївського Апеляційного суду в строки та порядку,, передбачені ст. 293 - 296 ЦПК України.
Суддя Черенкова Н.П.