про повернення позовної заяви
"16" липня 2014 р.№ 916/2802/14
Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали вх. № 2852/14 від 14.07.2014р.
За позовом: ОСОБА_1
До відповідача: Приватного акціонерного товариства "ФІЛДЕС УКРАЇНА"
Про: розірвання контракту, стягнення 84666,57 грн.
ВСТАНОВИВ: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО № 2852/14), у якій просить суд розірвати контракт №0506729 від 25.04.2007р. та зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ФІЛДЕС УКРАЇНА" виконати умови контракту шляхом повернення позивачу 84666,51 грн.
Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору визначається Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Згідно положень ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру встановлено у розмірі 1мінімальної заробітної плати, ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 р. складав 1218 грн.
Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у п. 3 інформаційного листа від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону. Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України, наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.
Як встановлено судом, позовна заява ОСОБА_1 містить майнову вимогу майнового характеру (про повернення грошових коштів у сумі 84666,51 грн.) та немайнового характеру (про розірвання контракту), у зв'язку з чим дана позовна заява підлягає оплаті судовим збором у розмірі 3045 грн., із розрахунку 2 відсотків від суми заявлених вимог про повернення 84666,51 грн., але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати, що у даному випадку становить 1827 грн. та ставки по немайновим вимогам 1218 грн.
Додана позивачем до позовної заяви квитанція №2620.204.13 від 11.07.2014 р. свідчить про сплату судового збору в державний бюджет України в розмірі 182,70 грн., тобто сума судового збору сплачена позивачем не у встановленому діючим законодавством розмірі.
Відсутність у матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі засвідчує невиконання вимог ст. 57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, в силу вимог ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки не завірена копія поштової квитанції від 11.07.2014р. не містить даних про точну адресу відповідача - Приватного акціонерного товариства "ФІЛДЕС УКРАЇНА", на яку направлялось поштове відправлення, а також даних про те, які саме документи були направлені, тому вказана копія поштової квитанції не може бути доказом надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та розцінюватись судом як доказ виконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України позивачем.
Відсутність у матеріалах позовної заяви доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 4,6 ст.63 ГПК України.
При цьому, сума судового збору, сплачена за подання позовної заяви у розмірі 182,70 грн. на підставі квитанції №2620.204.13 від 11.07.2014р., з урахування п. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" повертається за ухвалою суду позивачу.
Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст.63, ст. 86 ГПК України суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (від 14.07.2014р. вх. № 2852/14) - повернути позивачу без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_1 (50089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп., сплаченого за подання позовної заяви на підставі квитанції №2620.204.13 від 11.07.2014р.
Додаток: позовна заява з додатками на 40 аркушах, акт ГСОО від 14.07.2014р. № 01-11/578/2014.
Суддя Д'яченко Т.Г.