ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9774/14 07.07.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар"
про стягнення 8 917, 10 грн.
за участю представників:
від позивача :Сирко Д.О. - представник за довіреністю б/н від 22.04.2014 р.
від відповідача:не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 30 від 13.11.2012 р. в розмірі 8 917,10 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 30 від 13.11.2012 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" утворилась заборгованість в сумі 8 917, 10 грн.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" заборгованість у сумі 8 917,10 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7 833,61 грн., пені - 621,32 грн. за період з 16.09.2013 р. по 22.04.2014 р., 3 % річних - 141,00 грн. за період з 12.01.2014 р. по 22.04.2014 р. та інфляційної складової боргу - 321,17 грн. за період з 16.09.2013 р. по 22.04.2014 р.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (покупець) був укладений договір поставки № 30 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати товар (передати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
Відповідно до п. 2.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.
Згідно з п. 2.7 договору передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору закінчується 31.12.2013 р. (п.п. 9.1, 9.2 договору).
У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору поставки товару від 13.11.2012 р. № 30 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" товар на загальну суму 14 296,73 грн., що підтверджується видатковими накладними № т-00000749 від 04.06.2013 р., № т-00000915 від 26.06.2013 р., № т-00001166 від 03.08.2014 р. та № т-00001271 від 17.08.2013 р. та податковими накладними від 04.06.2013 р., від 26.06.2013 р., від 03.08.2013 р. та від 17.08.2013 р.
Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання за договором виконав неналежним чином, оплату поставленого товару позивачу здійснив частково у сумі 6 463,12 грн.
Отже, несплаченою залишилась вартість поставленого товару у сумі 7 833,61 грн.
Наявність заборгованості в сумі 7 833,61 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2014 р., матеріалами справи та поясненнями представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки доказів належної оплати вказаної заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 7 833,61 грн., підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки від 13.11.2013 р. № 30 за період з 16.09.2013 р. по 22.04.2014 р. - 621,32 грн..
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 4.3 договору покупець зобовязаний здійснювати оплату протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.
А згідно з п. 6.7 договору поставки за необгрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті.
Вілповідно до п. 6.8 договору поставки сплата стороною визначених цим договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.
Проте, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, останній день поставки був 18.08.2013 р., отже, через 30 днів згідно умов договору, позивач має право нарахувати пеню, тобто з 17.09.2014 р. та протягом 6 місяців від цього часу, як це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки від 13.11.2013 р. № 30 відповідачу має бути нарахована пеня за період з 17.09.2013 р. по 17.03.2014 р. в сумі 507,79 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача за договором поставки 3 % річних за період з 12.01.2014 р. по 22.04.2014 р. - 141,00 грн. та інфляційну складову боргу за період з 16.09.2013 р. по 22.04.2014 р. - 321,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.
Однак, провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних за період з 12.01.2014 р. по 22.04.2014 р., тобто в сумі меншій, ніж заявив позивач, а саме - 65,03 грн.
Крім того, відповідач має сплатити інфляційну складову боргу за період з 16.09.2013 р. по 22.04.2014 р. в сумі 321,17 грн.
З урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 13.11.2013 р. № 30, є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" про стягнення заборгованості за договором поставки № 30 від 13.11.2012 р. в розмірі 8 917,10 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 68, ідентифікаційний код 37559513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" (03150, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 66, ідентифікаційний код 38354655) заборгованість за договором поставки № 30 від 13.11.2012 р. у сумі 7 833 (сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 61 коп. - основного боргу, пені у розмірі 507 (п'ятсот сім) грн. 79 коп., 3 % річних у розмірі 65 (шістдесят п'ять) грн. 03 коп. та інфляційну складову боргу у розмрі 321 (триста двадцять одну) грн. 17 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 68, ідентифікаційний код 37559513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий двір "ААС Трейд" (03150, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 66, ідентифікаційний код 38354655) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 07 липня 2014 року.
Повний текст рішення підписаний 14 липня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна