ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11311/14 03.07.14
за позовом Товарної біржі «Перша незалежна біржа»
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
про визнання договору чинним
Суддя Полякова К.В.
представники від:
позивача: Астрейко В.В., Білицький Р.Б. (дов. б/н від 28.05.2014)
відповідача: Вознюк Т.І. (дов. 109/2014 від 25.04.2014)
Товарна біржа «Перша незалежна біржа» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання договору чинним.
Заявлений позов обґрунтовано тим, що відповідач без наявності законних підстав протиправно в односторонньому порядку розірвав договір № 1 від 14.06.2013 про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, який укладено між Товарною біржею «Перша незалежна біржа» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Одночасно з позовною заявою Товарною біржею «Перша незалежна біржа» надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду м Києва від 13.06.2014 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.07.2014 року.
03.07.2014 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва Міністерством енергетики та вугільної промисловості України надано відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зауважив на правомірності розірвання договору № 1 від 14.06.2013 в односторонньому порядку з огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим договором.
До судового засідання 03.07.2014 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача, з огляду на доводи викладені у позовній заяві, враховуючи додаткові докази, що надані ним у судовому засіданні, підтримав позов у повному обсязі та просив визнати чинними Договір № 1 від 14.06.2013 про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, а також просив у задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову - заборонити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України проводити конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку скрапленого газу на внутрішньому ринку, у тому числі спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, та у будь - який інший спосіб здійснювати визначення бірж із вищезазначеною метою та проводити на них біржові аукціони.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про вжиття заходив забезпечення позову, а також з огляду на додаткові докази, надані у судовому засіданні, просив відмовити у задоволені позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Господарський суд міста Києва розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відмовив у її задоволенні виходячи з наступного.
Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, у тому числі, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.
Оскільки предметом розгляду даної справи є визнання чинним договору № 1 від 14.06.2013 про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, а в якості забезпечення позову заявник просить суд заборонити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України проводити конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку скрапленого газу на внутрішньому ринку, у тому числі спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, та у будь - який інший спосіб здійснювати визначення бірж із вищезазначеною метою та проводити на них біржові аукціони. тому суд вважає, що позивач не навів належними та допустимі доказами наявність зв'язку між предметом позовної заяви та конкретним заходом забезпечення позову.
У судовому засіданні 03.07.2014 оголошувалась перерва до 12-30 та 15-00 з метою ознайомлення позивачем з документами, наданими відповідачем у судовому засіданні.
За клопотанням позивача при розгляді справи по суті здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
14.06.2013 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товарною біржею «Перша незалежна біржа» укладено договір № 1 про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу.
Даний договір укладено з врахуванням Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 № 1064 та наказу Міненерговугілля від 11.06.2013 № 349 «Про результати конкурсу».
Умовами Договору визначено предмет, обов'язку сторін, відповідальність за його невиконання.
Листом від 24.03.2014 за вих.. № 01/31-0478 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повідомило позивача про прийняття аукціонним комітетом рішення про дострокове розірвання договору № 1 від 14.06.2013 з підстав порушення Товарною біржею «Перша товарна біржа» умов договору, а саме : не проведення біржею аукціонів з лютого поточного року, відсутністю зв'язку з керівництвом біржі та опечатанням приміщень, вказаних в конкурсній документації як такі, що визначені для проведення біржових торгів.
У підтвердження обставин, що призвели до прийняття рішення про одностороннє дострокове розірвання договору, відповідач надав суду лист Генеральної прокуратури України від 19.06.2014 за вих.. № 07/2/4-19077-14; Лист ПАТ «Укрнафта» від 03.03.2014 за вих. № 07.2/318.
Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи лист НАК «Нафтогаз України» від 08.04.2014 за вих. № 31/1448, в якому зазначено , що у березні 2014 на спеціалізованих аукціонах для потреб населення не здійснювалась реалізація скрапленого газу підприємствами компанії на уповноваженій біржі Товарна біржа «Перша незалежна біржа».
Позивач звертаючись з даним позовом до суду, вважає, що у відповідача не було достатніх підстав для одностороннього розірвання договору, тому просить суд визнати договір чинним.
Згідно ст. 1 ГПК України встановлено право особи звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Способом захисту є відповідні заходи, які дають об'єктивні підстави особі відновити становище, яке існувало до порушення, захистити свій інтерес або запобігти правопорушенню.
Способи захисту порушеного права визначено ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Норми ст. 12 Господарського процесуального кодексу України містять вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права. визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Серед способів захисту, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом визнання договору чинним). Не встановлений такий спосіб захисту цивільних прав і Договором № 1 від 14.06.2013 року.
Визнання договору укладенним, чинним або діючим може бути предметом судового дослідження при вирешенні спору про право матеріальне, заявлене у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України. Визнання договору чинним є по суті встановленням юридичного факту, що не передбачено ані Цивільним кодексом України, ані Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що обраний Товарною біржею «Перша незалежна біржа» спосіб захисту права шляхом визнання договору чинним - не відповідає встановленим законодавством способам захисту права, не визначений договором і не передбачений іншими правовими положеннями законодавчих актів.
Одночасно, суд додатково наголошує, що відповідно до інформації програми Діловодства Господарського суду міста Києва, на розгляді у господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/10091/14 за позовом Товарної біржі «Перша незалежна біржа» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання недійсним одностороннього розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій порушено 29.05.2014 року.
Підсумовуючи вищевикладене, суд наголошує, що до компетенції суду не віднесені повноваження щодо установлення правовідносин і суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, з огляду на що позов Товариної біржі «Перша незалежна біржа» задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати зі сплати судового збору у разі відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову Товарної біржи «Перша незалежна біржа» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання договору чинним - відмовити повністю.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 03.07.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 08.07.2014 року
Суддя К.В. Полякова