Справа: № 373/1080/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Зелеська А.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
03 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України у місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_2 звернулася до Переяслав-Хмельницькиого міськрайонного суду Київської області з позовом до управління пенсійного фонду України у місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії державного службовця з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації.
Постановою Переяслав-Хмельницькиого міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 07.03.2014 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області та отримує пенсію державного службовця.
Розмір її пенсії був визначений відповідачем на підставі довідки № 12-01 від 06.03.2014 та № 12 про заробітну плату, які містяться в матеріалах пенсійної справи.
У довідці №12, окрім інших складових заробітної плати відображені відомості про розмір матеріальної допомоги позивача за останні 24 календарних місяці, яка спочатку була врахована при обчисленні пенсії державного службовця, а потім після проведеної перевірки цей розмір було виключено з її заробітної плати для обчислення пенсії.
В зв'язку з цим, 14 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою здійснити їй перерахунок призначеної раніше пенсії з врахуванням виплат на матеріальну допомогу та індексації, взявши за основу довідку № 1642/05, видану 14.04.2014 Управлінням пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі.
Так, у вказаній довідці вказано, що ОСОБА_2 за період роботи з 01.04.2012 по 01.04.2014 здійснено також інші виплати у виді матеріальної допомоги на загальну суму 13246,11 грн. та індексація на суму 9842,36 грн. На всі виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
15 квітня 2014 року позивачу надана відповідь УПФ в м. Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі, в якій зазначено, що підстав для перерахунку пенсії немає.
Вважаючи вказану відмову незаконною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок призначеної пенсії позивачу було проведено не вірно, з порушенням та не правильним застосуванням законодавства яке регулює це питання.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок
Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій.
Пунктом 1 постанови КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв цього періоду на даній роботі.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року та від 28 травня 2013 року.
Крім того, право пенсіонера, що отримує пенсію за законодавством України про державну службу на врахування «інших виплат», підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012 року.
На виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670», якою затверджено довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». У вказаній довідці міститься поле «Інші виплати», з необхідністю їх розшифровки.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відмовляючи у перерахунку пенсії з урахуванням таких виплат, як матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та допомога на оздоровлення, відповідач діяв усупереч вимогам законів України та ряду підзаконних актів.
Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у місті Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Г.М. Бистрик
О.В. Карпушова
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Карпушова О.В.