Постанова від 27.06.2014 по справі 2-а-870/11/0214

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-870/11/0214

Головуючий у 1-й інстанції: Білик Н.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Граб Л.С.

судді: Біла Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2011 року.

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано дії відповідача протиправними; зобов'язано Відповідача провести перерахунок та виплатити Позивачу основну та додаткову пенсію, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.01.2011 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Літинського районного суду Вінницької області, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнявши нову постанову про відмову у задоволенні позову позивачу.

Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІІ групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих 1 категорії, що є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У частині 3 статті 54 цього Закону, передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6-ми мінімальних пенсій за віком.

Всупереч статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року, а не в розмірі, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, Постановою Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено статтями 50, 54 зазначеного Закону.

Своїми діями Відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод Позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому, суд першої інстанції, не вказав розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення частини 3 статті 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації Позивачем конституційної гарантії, встановленої статтею 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.

Абзац 2 резолютивної частини постанови Літинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2011 року викласти наступним чином:

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Літинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру державної пенсії у шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2011 року.

В решті постанову Літинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2011 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Біла Л.М.

Боровицький О. А.

Попередній документ
39763167
Наступний документ
39763169
Інформація про рішення:
№ рішення: 39763168
№ справи: 2-а-870/11/0214
Дата рішення: 27.06.2014
Дата публікації: 18.07.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: