Справа: № 826/20654/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
03 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
при секретарі Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністерства доходів і зборів України, Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України про визнання неправомірними дій щодо невиплати премії та зобов'язання виплатити премію за фактично відпрацьований час у розмірі 100% посадового окладу за квітень, травень, червень 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України як правонаступника Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України щодо невиплати позивачам премії за відпрацьований час у квітні та травні місяці 2013 року. Зобов'язано Міністерство доходів і зборів України виплатити позивачам премію за квітень та травень місяці 2013 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 та Положення про преміювання посадових осіб та працівників митної служби України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 01.10.2012 р. №508. В іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову Міністерство доходів і зборів України подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивачі працювали у Департаменті митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України (далі - ДМІТС) та звільнені з роботи у червні 2013 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (реорганізації).
Згідно наказів ДПМІТС від 14.06.2013 р. №286к, від 21.06.2013 р. №292к, від 27.06.2013 р. № 296к, ОСОБА_3 звільнено з роботи 14.06.2013 р., ОСОБА_4 - 21.06.2013 р., а ОСОБА_5 - 27.06.2013 р.
Згідно довідок Міністерства доходів і зборів України про заробітну плату позивачів, які наявні в матеріалах справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квітні 2013 року виплачено премію у розмірі 162,00 грн., а ОСОБА_5 у квітні 2013 року - у розмірі 222,00 грн. У травні-червні 2013 року премія позивачам не виплачувалась, що не заперечується відповідачем. При цьому, відповідачем не заперечується, що в квітні 2013 року позивачам виплачено премію за роботу у березні 2013 року.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.
Згідно ст. 2 цього Закону, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Пунктом 2 частини 2 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 р. №269, встановлено, що керівникам органів державної влади надано право у межах затвердженого фонду оплати праці: здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу та економії коштів на оплату працю, починаючи з січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Згідно пункту 1.1 Положення про преміювання посадових осіб та працівників митної служби України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2012 р. №508, встановлено, що фонд преміювання посадових осіб та працівників митниць, спеціалізованих митних органів утворюється у розмірі не менше як 10 відсотків посадових окладів за штатним розписом цього органу та економії фонду оплати праці.
Пунктами 2.3, 2.4 цього Положення визначено, що для визначення розміру премії враховуються такі показники: своєчасне та якісне виконання посадовою особою та працівником своїх посадових обов'язків та заходів, передбачених планами робіт митного органу, результативність роботи, виконавська дисципліна, трудова дисципліна, ініціативність. Розмір премії посадових осіб та працівників митної служби залежить від виконання показників, зазначених у пункті 2.3 та особистого вкладу в загальні результати роботи без обмеження індивідуальних премій максимальними результатами.
Згідно п. 2.5 цього Положення, у межах фонду преміювання посадових осіб та працівників митної служби (окрім керівників митних органів, митної організації та інш.) здійснюється за рішенням керівника митного органу, митної організації.
Питання щодо збільшення, зменшення розміру премії, про позбавлення премії відповідними посадовими особами, визначено пунктами 2.8-2.10 вказаного Положення.
При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо наявності підстав для обмеження прав позивачів та на отримання премії. Щодо виконання позивачами покладених на них обов'язків належним чином у квітні-травні 2013 року відповідач не заперечував.
Таким чином, позивачі мають право на отримання щомісячної премії в розмірі, визначеному відповідним керівником ДМІТС за результатами їхньої роботи.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про Міністерство доходів і зборів України" від 18.03.2013 р. №141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.
Згідно абз. 4 п. 3 цього Указу, за посадовими особами державної податкової та державної митної служби, які, зокрема, переходять на службу до Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів, зберігаються умови оплати праці та матеріального забезпечення, пільги, встановлені відповідно до законодавства для посадових осіб органів державної податкової та митної служб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі на службу до Міністерства доходів і зборів України не перейшли та були звільнені з ДМІТС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а тому умови оплати їхньої праці до моменту звільнення регулюються законодавством, яке зумовлювало обов'язок ДМІТС виплатити їм премію за роботу протягом квітня-червня 2013 року.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до додатка №3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 04.04.2013 р. №164-VII бюджетні призначення за КПКВ 3506010 "Керівництво та управління у сфері митної справи" передано на бюджетну програму 3300110 "Керівництво та управління у сфері доходів і зборів", головним розпорядником якої є Міністерство доходів і зборів України.
Згідно довідки Міністерства доходів і зборів України від 27.02.2014 р. №418/99-99-05-01-18 всі виплати з 16.05.2013 року за вищевказаними бюджетними програмами здійснювались Міністерством доходів і зборів.
Відповідно до наказу Держмитслужби України від 15.01.2013 р. №11 "Про доведення річного та помісячного розписів асигнувань на утримання митних органів, митних організацій та установ на 2013 рік" кошторис ДМІТС у березні-червні 2013 року дозволяв нараховувати премію працівникам ДМІТС у розмірі не менше 100% посадового окладу працівників.
На підтвердження можливості виплатити премію у 100% розмірі, зокрема за травень 2013 року, в матеріалах справи міститься копія листа голови ліквідаційної комісії з припинення діяльності ДМІТС від 19.06.2013 р. №18/01-22-3072, адресованого заступнику Міністра доходів і зборів України - керівнику апарату, щодо прийняття рішення про преміювання за підсумками роботи в травні 2013 року в розмірі 100% від посадового окладу працівників ДМІТС, які в травні не були переведені до Міністерства доходів і зборів України.
Доводи позивачів щодо можливості виплати їм премії за роботу у квітні-червні 2013 року відповідно до кошторису ДМІТС, переданого Міністерству доходів і зборів України, останнім не спростовано.
Отже, дії Міністерства доходів і зборів України як правонаступника ДМІТС щодо невиплати позивачам премії за відпрацьований час у квітні-травні 2013 року є протиправними, а тому Міністерство доходів і зборів України зобов'язане сплатити кожному з позивачів премію за цей час відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 р. №268 та Положення про преміювання посадових осіб та працівників митної служби України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.2012 р. №508.
Вимоги щодо виплати такої премії за червень 2013 року не підлягають задоволенню, оскільки позивачі були звільнені у червні місяці, а підготовка наказу про преміювання за роботу в червні 2013 року відповідно до вказаного Положення від 01.10.2012 р. №508 могла бути розпочата лише з 5 липня 2013 року. Отже, питання про призначення та виплату їм премії за червень 2013 року не підлягало вирішенню після звільнення позивачів з роботи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Повний текст ухвали складено 08.07.2014 р.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.