Справа № 130/1123/14-ц Провадження № 22-ц/772/2234/2014Головуючий в суді першої інстанції:Вернік В. М.
Категорія: 5 Доповідач: Стеблюк Л. П.
"14" липня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої : Стеблюк Л.П.
суддів: Голоти Л.О., Нікушина В.П.
при секретарі: Пантелеймоновій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.06.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, -
ОСОБА_4 09.04.2014 року звернулася до суду з даним позовом, вказавши, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.05.1996 року згідно рішення виконкому Жмеринської міської ради народних депутатів їй, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частках - по 1/4 кожному належала квартира АДРЕСА_2. Повідомила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-1653, виданого 04.05.2007 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою, її частка у вказаній спільній частковій власності збільшилася, склавши 2/4. Також зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина ОСОБА_6 залишилась спадщина, яка, зокрема, складається з 1/4 частки вказаної квартири, спадкоємцями якої у рівних частках - по 1/3 частці кожному, є син померлого ОСОБА_2, дружина померлого ОСОБА_3 та позивач, тобто фактично по 1/12 частині даної квартири. Наразі на підставі нотаріально завірених свідоцтв позивачу належить 7/12 часток, відповідачу ОСОБА_2 належить 4/12 часток, а відповідачу ОСОБА_3 - 1/12 частка спірної квартири. Пояснила, що спільне користування даною квартирою є неможливим, оскільки з відповідачами вона перебуває у неприязних стосунках, та за віком і станом здоров'я потребує окремого житла, але виділити частку, що належить кожному із відповідачів в натурі - є неможливим, що потребує припинення права власності відповідачів на частку у спільному майні (вказаній квартирі), з виплатою їм вартості належної їм частки у спільному майні. Зауважила, що таке рішення, якщо воно буде постановлене, не завдасть істотної шкоди відповідачам, оскільки у спірній квартирі вони не зареєстровані, постійно або тимчасово в ній не проживають, їх постійним місцем проживання є адреса: АДРЕСА_1. Вказала, що звітом суб'єкта підприємницької діяльності оцінювача ОСОБА_7 від 17.10.2013 року вартість 1/4 частки спірної квартири визначена в розмірі 35422 грн., відповідно повна вартість квартири складає 141688 грн.; такою ж вартістю керувався орган нотаріату при видачі свідоцтв про право на спадщину. За розрахунком вартості належного відповідачам спірного нерухомого майна просила припинити право власності ОСОБА_2 на 4/12 часток спадкового майна та ОСОБА_3 на 1/12 частку спадкового майна - квартири АДРЕСА_2, що знаходиться у спільному володінні сторін, виплатити їм грошову компенсацію вартості їх часток у спільному майні в сумі 47228 грн. та 11807,10 грн. відповідно, яка буде нею попередньо внесена на депозитний рахунок суду після призначення даної справи до судового розгляду, а також визнати за позивачем право особистої приватної власності на 5/12 частин вказаної спірної квартири.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.06.2014 року позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на 4/12 частин квартири АДРЕСА_2 та виплачено йому грошову компенсацію вартості його частки у спільному частковому майні в розмірі 47228 гривень, які внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок Жмеринського міскрайонного суду Вінницької області - 37310009000080, отримувач ТУ ДСА у Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015 (квитанція №0921793256 ПАТ "КБ "Хрещатик" від 26.05.2014 року).
Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 та виплачено їй грошову компенсацію вартості її частки у спільному частковому майні в розмірі 11807 (одинадцять тисяч вісімсот сім) гривень, які внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок Жмеринського міскрайонного суду Вінницької області - 37310009000080, отримувач ТУ ДСА у Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015 (квитанція №0921793280 ПАТ "КБ "Хрещатик" від 26.05.2014 року)
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/12 частин квартири АДРЕСА_2
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.05.1996 року згідно рішення виконкому Жмеринської міської ради народних депутатів позивачу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2, що також підтверджується витягом про державну: реєстрацію прав від 07.08.2012 року.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.2007 року вбачається, що позивач після смерті її чоловіка ОСОБА_5 успадкувала належну останньому 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, що у встановленому законом порядку зареєстровано у Вінницькому обласному бюро технічної інвентаризації 03.07.2007 року.
Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.07.2013 року за позивачем зареєстровано право приватної власності на 2/4 частини вказаної квартири у спільній частковій власності з іншими особами.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.11.2013 року вбачається, що позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 успадкували після смерті ОСОБА_6 кожен по 1/3 частці належної останньому 1/4 частки квартири АДРЕСА_2; при цьому дане свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частку квартири видано позивачу ОСОБА_4, того ж дня вчинено державну реєстрація вказаного права останньої згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.11.2013 року .
Із копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 встановлено, що загальна площа вказаної квартири становить 67,5 кв.м., житлова - 36,8 кв.м, квартира складається з трьох жилих кімнат.
Відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників у разі виконання чотирьох умов: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною: 3} спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї
Однак, частка відповідачів у вказаній квартирі є значною. Із копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 видно, що загальна площа вказаної квартири становить 67,4 кв.м, а житлова площа - 36,8 кв.м. Вказана квартира містить три житлові кімнати площею в 8,0, 11,7 та 17,1 кв.м відповідно.
Частка відповідача ОСОБА_2 у вказаній квартирі становить 4/12, тобто приблизно 22,47 кв.м у складі загальної площі або 12,27 кв.м у складі житлової площі. що перевищує площу двох з трьох указаних кімнат. Таким чином, частка ОСОБА_2 у вказаній квартирі є значною.
Відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований у вказаній квартирі в м. Жмеринка і мешкає за адресою АДРЕСА_3. ОСОБА_2 не має жодного житла у власності, окрім 4/12 вищезгаданої квартири у м. Жмеринка, і проживає за вказаною адресою у м. Києві у квартирі, що повністю належить його матері, відповідачу ОСОБА_3 Таким чином, вказана частка у вищезгаданій квартирі в м. Жмеринка на сьогодні є єдиним житловим забезпеченням ОСОБА_2, а тому примусове позбавлення його права власності на вказану може завдати суттєвої шкоди йому і його інтересам.
Враховуючи наведене, у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні слід відмовити.
З копій квитанцій №0821793256 від 26.05.2014 року та №0821793280 від 26.05.2014 року вбачається, що позивачем внесено на депозитний рахунок суду грошову компенсацію заявленої вартості часток відповідачів у спірному майні в сумі 47228 грн. та 11807,10 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України. рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.06.2014 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні.
Повернути ОСОБА_4 з депозитного рахунку Жмеринського міскрайонного суду Вінницької області - 37310009000080, отримувач ТУ ДСА у Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015 (квитанція №0921793256 ПАТ "КБ "Хрещатик" від 26.05.2014 року) грошові кошти в розмірі 47228 (сорок сім тисяч двісті двадцять вісім) гривень, які внесені ОСОБА_4 на вказаний рахунок.
Повернути ОСОБА_4 з депозитного рахунку Жмеринського міскрайонного суду Вінницької області - 37310009000080, отримувач ТУ ДСА у Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015 (квитанція №0921793280 ПАТ "КБ "Хрещатик" від 26.05.2014 року) грошові кошти в розмірі 11807 (одинадцять тисяч вісімсот сім) гривень, які внесені ОСОБА_4 на вказаний рахунок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
з оригіналом вірно: