08 липня 2014 року справа № 823/1640/14
м. Черкаси
14 год. 50 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Гордієнку Ю.П.,
за участю сторін:
представника позивача - Сівака М.О.(за довіреністю);
представника позивача - Трушкова В.Н. (за довіреністю);
представника відповідача - Бакалини В.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ПФ «Макс» до державної податкової інспекції у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області та Смілянської державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування рішення,
Приватне підприємство «ПФ «Макс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області та Смілянської державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області про анулювання реєстрації приватного підприємства «ПФ «Макс» платником податку на додану вартість від 31.12.2013р.; зобов'язати Смілянську державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Черкаській області поновити реєстрацію приватного підприємства «ПФ «Макс», як платника ПДВ.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 31.12.2013 року відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ПФ «Макс» відповідно до п.п. "в" ст. 184 Податкового кодексу України, тобто у зв'язку із подачею заяви № 3-ПДВ від 06.12.2013р. (вих. № 12276/10) про анулювання реєстрації платника ПДВ . Позивач вважає, що вказана заява не виготовлялася позивачем та не подавалася до контролюючого органу, крім того оскільки вона не містить дати підписання, тому не є документом в силу положень ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач зазначає, що вартість оподаткованих товарів у 2013 році істотно перевищувала суму, визначену у ст. 181 Податкового кодексу України, а тому реєстрація платником ПДВ є обов'язком а не правом такої особи. Таким чином позивач вважає, що рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ є незаконним та таким що суперечить чинним нормам Законодавства України. На думку позивача, оскаржуване рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, у зв'язку з чим, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилався на те, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є обґрунтованим та законним з тих підстав, що позивачем самостійно було подано заяву у відповідності до п.п. «в» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, що є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ. У зв'язку з чим, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «ПФ «Макс» зареєстроване 20.10.2010 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №095964.
Приватне підприємство «ПФ «Макс» взято на податковий облік в органах державної податкової інспекції як платника ПДВ з 20 лютого 2012 року, що підтверджується свідоцтвом «Про реєстрацію платника податку на додану вартість» № 200030202.
31.12.2013 року ДПІ у Києво-Святошенському районі ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ПФ «Макс» відповідно до пп. "в" ст. 184 Податкового кодексу України у зв'язку із надходженням 06.12.2013р. заяви № 3-ПДВ, вих. № 12276/10 про анулювання реєстрації платника ПДВ.
В подальшому після зміни реєстрації та переведення на обслуговування до Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області з 22.01.2014р. позивач звернувся із заявою про надання інформації до Смілянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області, в якій просив повідомити про причини скасування свідоцтва ПДВ з 01.01.2014р.
Листом від 12.02.2014р. № 1178/23-04-15-0218 контролюючим органом реагуючи на заяву повідомлено, що згідно даних облікової справи , переданої з ДПІ у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області, підприємству скасовано реєстрацію платника ПДВ 31.12.2013р. згідно заяви № 3-ПДВ від 06.12.2013р. До даного листа також додано копію даної заяви.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки від 04.06.2014р. № 03/225 Черкаського центрального відділення ПАТ «УКРІНБАНК» грошовий обіг підприємства за 2013 рік становив більше вісімнадцяти міліонів. Дані суми обороту грошових коштів підтверджуються також і податковими деклараціями.
Суд не погоджується з висновками відповідача та зазначає, що анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, та в порядку, визначеному розділом V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" № 1394 від 07.11.2011 року, чинним на час вчинення правовідносин (далі - Положення).
Виходячи з приписів п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Дані вимоги Закону знаходять своє відображення і в пункті 3.3 розділу III Положення, відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Тобто, виходячи з аналізу даних норм, суд погоджується з думкою позивача про обов'язок а не право реєстрації платниками ПДВ суб'єктів господарювання річний дохід яких перевищує 300000 грн.
Приписами пп.5.3.1 п.5.3 розділу V Положення встановлено, що для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ (додаток 5). Разом із поданням такої заяви платник ПДВ зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації. Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Як вбачається з доданої заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 3-ПДВ, що прийнята податковим органом, в останній відсутня дата підписання та зазначена кількість копій свідоцтв, що являється обов'язковою умовою для прийняття до розгляду контролюючим органом даної заяви. Суд звертає увагу, що контролюючий орган повинен був детально вивчити дану заяву та прийняти відповідне рішення, про відмову в прийнятті.
Відповідно до пп. 5.3.2.3 розділу V Положення, у разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ або якщо особа відповідає критеріям, згідно з якими реєстрація платником ПДВ є обов'язковою, податковим органом протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації надається письмове пояснення (відмова в анулюванні реєстрації) та повертається Свідоцтво разом із засвідченими копіями Свідоцтва під розписку платника ПДВ (Представника платника) або направляється поштовим відправленням з післяплатою за рахунок такого платника ПДВ.
Положеннями п. 184.3 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Відповідно до пп. "в" п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем як суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства, оскільки річний грошовий обіг коштів підприємства значно перевищує встановлені ст. 181 ПК України суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій в частині вчинення дій та прийняття рішення щодо анулювання свідоцтва платника податків на додану вартість ПП «ПФ «Макс».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області щодо анулювання свідоцтва платника податків на додану вартість ПП «ПФ «Макс» є неправомірними, а рішення від 31.12.2013р. про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №200030202 - є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим, підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Києво-Святошенському районі головного управління Міндоходів у Київській області про анулювання реєстрації приватного підприємства «ПФ «Макс» платником податку на додану вартість від 31.12.2013р.
Зобов'язати Смілянську державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Черкаській області поновити реєстрацію приватного підприємства «ПФ «Макс» (вул. Промислова, 10, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код - 37317637) як платника податку на додану вартість.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПФ «Макс» (вул. Промислова, 10, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код - 37317637) - 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру (квитанція № 8394235 від 03.06.2014р.).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Мишенко
Повний текс постанови виготовлено 14.07.2014р.