Справа № 2-а-8397/11/0226
Головуючий у 1-й інстанції: Карнаух А.П.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
27 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Біла Л.М. Боровицький О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
В березні 2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2011 року позов задоволено , а саме: визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок і виплату позивачу доплати до пенсії, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячно до втрати права на таке підвищення, починаючи з 12.09.2010 року, виплативши заборгованість з 12.09.2010 року по теперішній час, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу додаткову пенсію відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% від мінімальної пенсії, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб, щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 12.09.2010 року, виплативши заборгованість з 12.09.2010 року по теперішній час; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком та виплачувати її щомісячно, починаючи з 12.09.2010 року, до втрати права на таку доплату, виплативши заборгованість за період з 12.09.2010 року по теперішній час.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до частини 1 статті 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Окрім того, позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій в 2011 році здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на 2011 рік і доплату позивачу до пенсії проводить управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тому право позивача на отримання підвищення до пенсії до 22 липня 2011 року є порушеним, оскільки відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі,ніж передбачено ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в зв'язку з чим його дії слід визнати неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплати позивачу позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії з 12 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року. Після 22 липня 2011 року таке право позивача не порушено, оскільки відповідає Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, право позивача на отримання проведення перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії підлягає захисту за період з 12.09.2010 року по 22.07.2011 року.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 3, 4 та 5 резолютивної частини постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2011 року викласти наступним чином:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_2 доплату до пенсії з 12.09.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат :
- відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати;
- відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4 категорії потерпілих від аварії на ЧАЕС в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком
- доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ".
В решті постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 вересня 2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.