04 лютого 2014 р. справа № 804/15369/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
за участю сторін:
представника позивача Стаднік Н.О.
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у внесенні змін до запису № 6852460 від 16.10.2013 р., та зобов'язання внести відомості про форму власності "приватна" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 150746912124, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Сташкова, будинок 7-а,
19 листопада 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №6852460 від 16 жовтня 2013 року;
- зобов'язати Реєстраційну службу Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості про форму власності «приватна» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 150746912124 який знаходиться за адресою Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Сташкова, будинок 7а (а.с. 3-5).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за оспорюваним рішенням відповідачем було відмовлено позивачеві у внесенні змін до запису про нерухоме майно щодо зміни форми власності у Державному реєстрі з «державної» на «приватну» відносно нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: місто Павлоград, вулиця Сташкова, будинок 7а. Позивач вважає таке рішення необґрунтованим і неправомірним посилаючись на те, що АТ «Ощадбанк» відповідно до Статуту, змін до Статуту, ст. 325 ЦК України, а також ст.5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» має право самостійно володіти та розпоряджатися майном, яке перебуває у їхній власності, у зв'язку з чим вищевказане нерухоме майно, яке було придбано позивачем за договором купівлі-продажу №7843 від 25.12.2012р. має належати позивачеві на праві приватної власності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).
Представник позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 88), в яких зазначив, що позивачем не було надано до реєстраційної служби документів, з яких би вбачалось придбання нерухомого майна у приватну власність з урахуванням того, що відповідно до п.1 Статуту позивача, АТ «Ощадбанк» є державним банком,який утворено згідно з розпорядженням Президента України і є 100% державним підприємством, де власником акцій є держава та позивач не надав документи про перехід права власності з державної у приватну як того вимагає Закон України «Про приватизацію державного майна».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 86).
Заслухавши пояснення позивача, враховуючи позицію відповідача, викладену у запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний Банк України» за договорами купівлі-продажу №7843 від 25.12.2012 р. придбав нежитлове приміщення за адресою Дніпропетровська обл. м.Павлоград, вул. Сташкова, буд.7а.
26.12.2012 р. Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10003/0511 філії-Дніпропетровське обласне управління AT «Ощадбанк» (надалі-Банк) звернувся до КП «Павлоградське міжміське бюро технічної Інвентарізації» за реєстрацією права власності на придбане приміщення.
КП «Павлоградського міжміського бюро технічної Інвентаризації» 29.12.2012р. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказане приміщення в якому зазначено форму власності - державна.
15 жовтня 2013 р., відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5 (далі Порядок), банк звернувся до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заміни форми власності майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з «державної» на «приватну», придбаного банком нежитлового приміщення розташованих за адресою Дніпропетровська обл. м. Павлоград, вул. Сташкова, буд.7а.
Рішенням від 16 жовтня 2013 року за №6852460 відмовлено банку у внесені змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за №23944396 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним №150746912124, спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з підстав того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. В поданих документах розбіжності у формі власності.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема, віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 (далі - Порядок № 703) та Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. №3502/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.12.2011р. за № 1429/20167 (далі - Порядок №3502/5).
Згідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.6 вказаного Закону систему органів державної реєстрації прав становлять, зокрема, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.
Повноваження органу державної реєстрації прав, визначені статтею 8 вищевказаного Закону, а саме: орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Згідно статті 9 вказаного вище Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.16 та 23 Порядку № 703 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Пунктом 26 Порядку № 703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Так, зі змісту копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видно, що 29.08.2013р. державним реєстратором проведено реєстрацію нежитлового приміщення розташованого за адресою: м.Павлоград, вул.. Сташкова, буд.7а загальною площею 41.7 кв.м. власником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» з формою власності - державна.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Порядку №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.
Заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.
Для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Згідно до п.п. 2.9, 2.10 Порядку№3502/5, під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.
За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.
Пунктом 2.14 та підпунктом 2.14.1. цього пункту Порядку встановлено, що Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву; документи подані не в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що реєстраційною службою рішенням від 16.10.2013р. було відмовлено позивачу у внесені змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за №6852460 щодо зміни форми власності нерухомого майна, що розташоване у м.Павлоград, вул.. Сташкова, буд.7а з державної у приватну з підстав наявності розбіжностей у формі власності та не надання переліку об'єктів державної власності, які передані у приватну власність згідно до вимог п.6 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Так, відповідно до вимог договору купівлі-продажу №7843 від 25.12.2012 р. покупцем вищенаведеного нежитлового приміщення є АТ «Ощадбанк», а відповідно до пункту 1 статуту АТ «Ощадбанк» - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний Банк України» є державним банком, який утворений згідно розпорядження Президента України від 20.05.1999 р. №106 та згідно даних копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2013р. за № 9036885 - нежитлове приміщення має форму власності - «державну».
Також, відповідно до вимог п.6 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний Банк України» не було надано перелік об'єктів державної власності, які передані у приватну власність Фондом Державного майна України та Наказу Фонду Державного майна України щодо передачі даного майна.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ПАТ «Державний ощадний банк України», для заміни форми власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з «державної» на «приватну», придбаного банком нежитлового приміщення, не було надано до Реєстраційної служби Павлоградського МРУЮ документів, які б підтверджували право приватної власності позивача на вищевказане нерухоме майно з урахуванням наявного в матеріалах справи копії витягу від 06.09.2013р. за яким визначено форму власності даного майна як державну.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини у даній справі, норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, перевіривши правомірність прийнятого оспорюваного рішення відповідачем з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем прийнято оспорюване рішення у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та вищенаведеними законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести відомості про форму власності «приватна» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 150746912124 виходячи з того, що судом не встановлено обґрунтованих підстав для скасування оспорюваного рішення, окрім того, судом враховується і те, що позивач не позбавлений права повторно звернутися з відповідною заявою до відповідача після усунення обставин, що стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, тому, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк", а отже, про відмову в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, передбачених ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10 лютого 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 11, 69 - 71, 94, 86, 122, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0511 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у внесенні змін до запису № 6852460 від 16.10.2013 р., та зобов'язання внести відомості про форму власності "приватна" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 150746912124, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Сташкова, будинок 7-а - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 10 лютого 2014 року.
Суддя С. В. Прудник