про повернення позовної заяви
10.07.2014 Справа № 908/2407/14
Суддя Корсун В.Л., розглянувши матеріали
за позовною заявою: приватного підприємства "Агропромислова фірма Алекс", 71311, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпрвський район, с. Велика Знам'янка, пров. Свободний, буд. 1
до відповідача: Аграрний Фонд (державна Спеціалізована бюджетна установа міністерства України), 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про продовження строку виконання договору застави
10.07.14 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство "Агропромислова фірма Алекс" (далі ПП "АФ Алекс") з позовною заявою за вих. від 08.07.14 № 168 до Аграрного фонду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про продовження строк виконання договору застави.
10.07.14 протоколом автоматичного розподілу від справ між суддями зазначену позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.
Розглянувши вищевказану позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України з огляду на наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та ін. витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2).
У відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закон України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Як свідчить зміст позовних вимог в заяві за вих. від 08.07.14 № 168, ПП "АФ Алекс" у прохальній частині свого позову просить суд:
- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_1 від 10.12.13 зареєстрований в реєстрі за № 1091, таким що не підлягає виконанню;
- продовжити строк виконання договору застави від 20.11.12 до 01.08.14, у зв'язку із форм-мажорними обставинами згідно Висновку про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України від 03.10.13 № 2319.
Отже, враховуючи зміст викладених вище позовних вимог, вбачається, що позовна заява ПП "АФ Алекс" містить дві окремі позовні вимоги немайнового характеру.
Пунктом 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" (із відповідними змінами) передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до листа територіального управління ДСА України № 08-04/3165 від 30.12.13, ДСА зазначено: "згідно з нормами ч. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України, до набрання чинності законом Державний бюджет на поточний рік діють норми Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у т.ч. прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій, гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", станом на 01.12.2013 року, мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 гривень.
А тому, враховуючи зміст позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подачу вказаного позову до суду, повинен складати суму 2 436 грн. (1218 грн. + 1218 грн. = 2436 грн.).
Разом з тим, відповідно до наданих до матеріалів позовної заяви оригіналів квитанцій від 11.06.14 № П443/2445421/1 про сплату судового збору у розмірі 1827 грн. та від 08.07.14 № Ю443/2504760/1 про сплату судового збору у розмірі 476 грн., судовий збір сплачено в розмірі 2 303 грн. Інших доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі до матеріалів позовної заяви позивачем не додано.
Тобто, за подання до суду позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 186 позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 133 грн.(2436 грн. - 2 303 грн. = 133 грн.).
Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивачем не дотримано встановленого законодавством України порядку щодо надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Абзацом 2 п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 закріплено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК України, а саме (…), п. 4 ч. 1 ст. 63.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, ч. 1 ст. 56 ГПК України закріплено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270 (з послідуючими змінами в редакції чинній станом на час винесення цієї ухвали), документом що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Як встановлено судом і вказане вбачається із матеріалів позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168, позивач не надав суду доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів (всього на 39 арк.) відповідачу та третій особі відповідно до вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України, а також п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку.
Про відсутність таких доказів суд дійшов висновку з огляду на наступне.
Як свідчать перелік додатків до позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168 (п. 11), позивачем вказано про нібито надання "доказів відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам (2 оригінали опису + 2 квитанції)".
Із матеріалів доданих до цієї позовної заяви, а саме із наданих ПП "АФ Алекс" суду описів вкладення у цінний лист від 24.06.14 вбачається, що позивачем відправлено Аграрному фонду та приватному нотаріусу ОСОБА_1.(кожному окремо): позовну заяву (при цьому дата і вихідний номер позовної заяви в описах не зазначені) та додатки до неї (всього на 14 аркушах).
Разом з тим, подана до суду позовна заява ПП "АФ Алекс" датована 08.07.14 та має вих. № 168 і разом з додатками складається із 39 аркушів.
Отже, підстави вважати, що відповідачу та третій особі 24.06.14 була надіслана саме позовна заява за вих. від 08.07.14 № 168 з додатками, яка подана позивачем до суду, відсутні.
Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості прийняти надані позивачем описи вкладення у цінний лист від 24.06.14, як доказ направлення відповідачу та третій особі саме екземпляру позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168 з додатками на 39 арк., яка надійшла 10.07.14 до господарського суду.
Крім того, при перевірці матеріалів позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168 не виявлено квитанцій (вказаних у п. 11 додатків до цієї позовної заяви) про відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі, що підтверджується актом від 10.07.14 вх. № 2530/09-05/14, який складений та підписаний уповноваженими працівниками господарського суду Запорізької області.
Інших доказів направлення відповідачу та третій особі позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168 та додатків до неї (всього на 39 арк.) позивачем суду не надано.
Наведене вище надає суду підстави для висновку про не виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України в частині його обов'язку надіслати відповідачу та третій особі копії позовної заяви з додатками, у даному конкретному випадку позовної заяви за вих. від 08.07.14 № 168 та доданих до неї документів ( на 39 арк.) у тій редакції, яка надана до господарського суду Запорізької області.
У відповідності до п. 3.5 роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції станом на 10.07.14), недодержання вимог ст.ст. 54, 56 та п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства, у т.ч. розділи VIII, IX ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із позовом до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду порушувати провадження у справі, а потім витребувати належні докази сплату судового збору та докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви приватного підприємства "Агропромислова фірма Алекс" за вих. від 08.07.14 № 168 без розгляду.
Судом роз'яснюється, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви на підставі ст. 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 44, 56, 57, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву за вих. від 08.07.14 № 186 з додатками (всього на 39 арк.) повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 39 арк., у т.ч. оригінали квитанцій від 11.06.14 № П443/2445421/1 та від 08.07.14 № Ю443/2504760/1 про сплату судового збору у розмірі 1827 грн. та 476 грн. відповідно.
Суддя В.Л. Корсун