Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
14 липня 2014 р. №820/10659/14
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд припинити підприємницьку діяльність відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків в податковому органі. В порушення вимог діючого законодавства, податкова звітність відповідачем не надається більш ніж протягом року.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак не була ним отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується конвертом з відміткою "за закінченням терміну зберігання", який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.
Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 61000, АДРЕСА_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та перебуває на обліку як платник податків в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 03.08.2000 року, згідно довідки від 30.05.2014 року б/н, наявної в матеріалах справи.
Згідно п.п. 16.1.1, п.п.16.1.2, п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
В порушення цих норм, відповідач не подає податкову звітність з 2013 року (звітність до суду не надавалась), що підтверджується довідкою від 12.05.2014 р. №2834/33/17-01, що міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що заборгованість зі сплати податків та зборів у відповідача відсутня, згідно довідки від 30.05.2014 року б/н , наявної в матеріалах справи.
Відповідно до п.п.19-1.1 та 19-1.2 ст. 19-1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, здійснення контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Підпунктом 20.1.12 п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право: у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Згідно абз.5 ч.1 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року №755-ІV (далі - Закон України від 15 травня 2003 року №755-ІV), державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до абз.3 ч.2, ч.3 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV, підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом на підставі повноважень податкового органу та з визначених Законом України від 15 травня 2003 року №755-ІV підстав.
Відповідачем не подано звітність до органів державної податкової служби протягом останнього року, заборгованість перед бюджетом у відповідача відсутня.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факт подачі до податкових органів фінансової звітності, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності - задовольнити.
2.Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 61000, АДРЕСА_1).
3.Копію постанови направити Державному реєстратору реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
4.Постанова суду підлягає негайному виконанню.
5.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волошин Д.А.