Справа 688/306/14-ц
№ 2/688/154/14
Рішення
Іменем України
03 березня 2014 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді - Березюка О.Г.
при секретарі - Ободзінській Я.Ю.
з участю позивачки - ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1. Після одруження її сина ОСОБА_4 з відповідачкою ОСОБА_3, вона зареєструвала місце проживання останньої у власному домоволодінні. Вказала, що відповідачка жодного дня у її будинку не проживала, оскільки разом з сином винаймають власне житло. Вказуючи на те, що у добровільному порядку знятися з реєстрації відповідачка відмовляється, просила визнати її такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після одруження її сина з відповідачкою, погодилася зареєструвати її місце проживання у власному будинковолодінні, оскільки остання не була ніде зареєстрована. Зазначила, що жодного дня відповідачка в будинку, що належить їй не проживала. Вказала, що на її прохання відповідачка у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку не бажає, її життям не цікавиться. Просила визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням, стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Зазначила, що в будинку ніколи не проживала та не проживає, погоджувалась знятися з реєстрації, однак позивачка не бажала йти з нею у відповідну установу для та надати домову книгу, щоб забезпечити таку можливість. Вказала, що 20 лютого 2014 року знялась з реєстрації по АДРЕСА_1 та зареєструвалась по АДРЕСА_2.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в статті 64 цього Кодексу. Так, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1, Хмельницької області належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 18.10.2001 року, зареєстрованому в Шепетівському БТІ 19.10.2001 року за № 4598 (а.с.9), технічним паспортом на будинок від 26.11.2008 року (а.с.4-8).
Відповідно до довідки квартального громадського комітету №2 від 15.01.2014 року в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 зареєстрована але не проживає (а.с.11).
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись до суду з позовом про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачка жодного дня у будинку не проживала, позивачка не вказала, в чому полягає порушення її права.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не набула права користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, оскільки, як слідує з пояснень сторін у вказаному будинку не проживала, у ньому було зареєстроване лише її місце проживання за спільною домовленістю сторін, без визначення строку такої реєстрації.
20.02.2014 року відповідачка ОСОБА_3 знята з реєстрації по АДРЕСА_1, її місце проживання зареєстровано АДРЕСА_2, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні сторінкою 12 паспорта громадянина України відповідачки ОСОБА_3, ксерокопія якого долучена до матеріалів справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що не набувши права користування жилим приміщенням, відповідачка не може визнаватися такою, що втратила право, якого не набула.
Судом установлено, що позивачка в суді не довела, що реєстрацією відповідачки у будинковолодінні, що належить позивачці були порушені, невизнані або оспорені її права, свободи чи інтереси, а також не надала доказів того, що зверталась до відповідачки з вимогою про зняття з реєстрації.
Крім того, станом на час розгляду справи, відповідачка знята з реєстрації місця проживання у будинку, що належить позивачці на праві власності.
Враховуючи вимоги статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, позивачкою не доведено порушення її законних прав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати та витрати на правову допомогу, понесені позивачкою не підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 15 ЦК України суд
вирішив :
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: