Справа № 443/289/14 Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.
Провадження № 22-ц/783/3630/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:39
08 липня 2014 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,
секретаря - Брикайло М.В.,
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - завідувач Жидачівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їхньої матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відмовлено.
Рішення суду оскаржили позивачі, просять його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Свої доводи апелянти обґрунтовують тим, що вони є спадкоємцями першої черги за законом, однак, у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом їм було відмовлено нотаріусом у зв»язку з тим, що вони пропустили встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Апелянти вважають, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску цього строку, судом не було взято до уваги тих обставин, що ОСОБА_2, яка є громадянкою Росії, та ОСОБА_4 на час смерті спадкодавця знаходились за межами України: одна - на роботі в Італії, де перебуває і на даний час, а інша - на роботі в Польщі, однак, передавали матеріальну допомогу відповідачеві для догляду за матір»ю, для ремонту будинку, а також й на поховання матері. Вказують, що однією з причин пропуску строку є також їхня некомпетентність з цих питань, зокрема, щодо необхідності звернення до нотаріуса, а останній їх не повідомляв про необхідність вчинення таких дій. Крім того, зазначають, що на день смерті вони були особами пенсійного віку, а тому мають право на обов»язкову частку у спадщині. На думку апелянтів, суд першої інстанції повинен був дослідити матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7
В судове засідання інші особи, які беруть участь у справі, не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянути справу у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивачів в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5).
Позивачі та відповідач є доньками спадкодавця, а відтак, в силу вимог ст.1261 ЦК України, є спадкоємцями першої черги за законом після її смерті.
У відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК).
Відповідно до вимог ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом вказаного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК).
З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 Жидачівською державною нотаріальною конторою 21 січня 2007 року, встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк звернулась лише відповідач ОСОБА_5
Позивачі заяв про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини не подавали і вони не відносяться до кола осіб, які відповідно до ч.3 та ч.4 ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Таким чином, в силу вимог ст.1272 ЦК України, позивачі вважаються такими, що не прийняли спадщину.
Постановою завідувача Жидачівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 від 04 лютого 2014 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв»язку з тим, що вони пропустили вказаний вище строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позову про визначення позивачам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їхньої матері, суд першої інстанції виходив із відсутності причин пропуску позивачами такого строку, які б можна було б визнати поважними, оскільки позивачі знали про смерть матері, неодноразово приїжджали на Україну, однак, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не зверталися і такі заяви поштою не направляли, а позивач ОСОБА_4, крім того, в позовній заяві зазначила, що взагалі на спадкове майно не претендувала і звертатись до нотаріуса наміру не мала.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки позивачами не наведено причин, які б були пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для них на вчинення дій, пов»язаних із поданням заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, а посилання позивачів на юридичну необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини не може бути визнане поважною причиною.
Доводи позивачів про те, що вони мають право на обов»язкову частку в спадковому майні, не мають правового значення для вирішення даної справи, оскільки спадкодавець за життя заповіту не складала, а позивачі відносяться до кола спадкоємців першої черги за законом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив спір, давши належну оцінку доказам, які надали сторони в обгрунтування своїх вимог та заперечень, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: _________________ Бойко С.М.
Судді: _________________ Береза В.І.
_________________Штефаніца Ю.Г.