465/8383/13-ц
2/465/976/14
Іменем України
(заочне)
13.06.2014 р. м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі :
головуючої-судді: Мартинишин М.О.
при секретарі : Кметь Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Сокільницьке»
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з центрального опалення, мотивуючи тим, що відповідач отримує послуги, однак не вносить за них плати, через що виникла заборгованість в розмірі 3514,01 грн. Оскільки відповідач її добровільно не сплачує, просить стягнути суму заборгованості в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, на підставі ст.ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення).
Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач проживає у АДРЕСА_1. Зазначений будинок знаходиться на обслуговуванні ЛКП «Сокільницьке», яке надає послуг з утримання, споруд та прибудинкової території які знаходяться на балансі комунального підприємства.
ЛКП «Сокільницьке» надає відповідачу послуги з утримання та обслуговування будинку, що стверджено представленими суду розрахунками заборгованості.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, користуючись наданими послугами від останніх не відмовляється, визнаючи таким чином наявність заборгованості.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 р., встановлено, що наймачі квартири зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 66, 68 Житлового кодексу України та прав і обов'язків громадян у сфері надання житлово-комунальних послуг, затверджених державним комітетом України по житлово-комунальному господарству від 02.10.1998р., власники, наймачі, орендарі жилих приміщень повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку пропорційно до займаної площі та у встановлений строк.
Крім того,відповідно до ст.19 Закону України»Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Ст. 20, п.5, ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказує на обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до змісту ст. 627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов'язана укласти відповідний договір. Такий випадок, зокрема, передбачено пунктом 1 частини третьої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до якого споживач, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно Правового Висновку Верховного суду України (справа №6-110 цс12 від 10.12.12р.) у спорі про зобов'язання споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг встановлено, що оскільки виконавцем такі послуги надаються, однак споживач ухиляється від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, який підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, суд ухвалює рішення про визнання зазначеного договору укладеним. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами був укладений фактичний договір на надання житлово-комунальних послуг, а тому не заслуговують на увагу посилання відповідача щодо відсутності письмово укладеного договору про надання послуг з утримання та обслуговування будинку.
Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
При цьому відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг з утримання та обслуговування будинку за спірний період.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволенні позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 3514,01грн..
Відповідно до ст.88 ЦПК України ,стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відтак, з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в сумі 229,40 грн..
Керуючись ст.ст.4,10,11,60,88,169,208, 212-216,218, 224-225 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства ЛКП «Сокільницьке». заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 3514,01 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн. судового збору, що було сплачено при поданні заяв, а всього разом 3743,41(три тисячі сімсот сорок три)грн. 41 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Мартинишин М.О.