01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26
про повернення позовної заяви без розгляду
"11" липня 2014 р. Справа № 911/2843/14
Суддя Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Малого колективного науково-виробничого підприємства фірми «Хелп»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення
встановила:
Мале колективне науково-виробниче підприємство фірма «Хелп» звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з підстав невідповідності її вимогам VIII розділу Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб- платників податків).
Пунктом 45 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 р. № 270 передбачено, що поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.
Як вбачається з позовних матеріалів, у позовній заяві б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) заявником неповністю та невірно зазначено найменування позивача, а саме: Мале колективне науково-виробництво фірма «Хелп».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.п. 2.1, п.п. 2.2 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2014 році складає 1 218, 00 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7).
Як вбачається зі змісту позовних вимог, Малим колективним науково-виробничим підприємством фірма «Хелп» заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 30.05.2012 р.; 2) зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити орендоване ним приміщення.
В якості доказу сплати судового збору, заявником до позовної заяви б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) додано квитанцію № ПН2066 від 09.07.2014 р. на суму 1 218, 00 грн. Отже, загальна сума судового збору сплаченого заявником становить 1 218, 00 грн.
Таким чином, судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належними доказами надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні у справі визнаються оригінали квитанцій, фінансових чеків та описи вкладень установ зв'язку.
Як вбачається з позовних матеріалів, заявником до позовної заяви б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) додано фіскальний чек № 0040 від 08.07.2014 р. та опис вкладення від 08.07.2014 р., в якому зазначено, що відповідачу була направлена позовна заява від 07.07.2014 р.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідачем отримано копію саме тієї позовної заяви та доданих до неї документів, з якими заявник звернувся до суду.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Окрім того, суд звертає увагу заявника на те, що додані до позовної заяви б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) документи не засвідчені як того вимагає чинне законодавство України, оскільки відповідно до приписів ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, при цьому відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи наведене та керуючись п. 2, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Малого колективного науково-виробничого підприємства фірми «Хелп» б/н від 08.07.2014 р. (вх. № 2975/14 від 10.07.2014 р.) разом з доданими до неї матеріалами (всього на 28 арк.) повернути заявнику без розгляду.
Суддя Т.В. Лутак