Справа №687/1072/13-ц
Провадження №22-ц/792/1381/14
08 липня 2014 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Дорощук О.М.,
за участю: відповідача його представника та представника Кутковецької сільської ради
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, треті особи: Державна нотаріальна контора Чемеровецького районного нотаріального округу, Чемеровецьке районне бюро технічної інвентаризації, Реєстраційна служба Чемеровецького районного управління юстиції про визнання частково недійсними: рішення виконавчого комітету Кутковецької сільської ради №14 від 24.05.2001 року, свідоцтва про право власності на житловий будинок, свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та встановлення факту родинних відносин.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
В липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначав, що він разом із своїми батьками та братом проживали в господарстві, яке відноситься до колгоспного типу дворів в АДРЕСА_1 і вважалися членами колгоспного двору, отже частка кожного з них в домоволодінні становила по 1/4. В 1971 року відповідач ______________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Назарчук Р.В. Провадження № 22-ц/792/1381/14
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 2,5
одружився і переїхав проживати в колгоспний двір дружини. Позивач вважає, що ОСОБА_2 не міг бути одночасно членом двох колгоспних дворів та мати у них частки. У зв'язку із його вибуттям з вказаного будинку він втратив право на частку у колгоспному дворі, після чого частки позивача та його батьків становила по 1/3 кожному. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір - ОСОБА_5 Позивач вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований та постійно проживав у спадковому домоволодінні. В 2003 році його брат - ОСОБА_2 припинив шлюбні відносини з дружиною та перейшов проживати в господарство наших батьків. Через неможливість проживання з братом він разом із дружиною переїхали проживати в господарство її батьків. 15 червня 2013 року позивач дізнався із врученої судом позовної заяви, що брат без його відома та всупереч його волі, набув права власності на домоволодіння в порядку спадкування після смерті батька і звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про визнання його таким, що втратив право на житлову площу у спірному будинку. Вважає, що відповідач втратив членство у дворі, а він як позивач проживав там після смерті батька лише з матір'ю, то частка кожного з них становила по 1/2. Отже відповідач - ОСОБА_2 міг набути лише право на 1/2 частку належну матері, яка написала на нього заповіт. Крім того позивач вказує, що в його свідоцтві про народження батько записаний, як "ОСОБА_4", а у свідоцтві про смерть "ОСОБА_4", мати у свідоцтві про народження записана як "ОСОБА_5", а у свідоцтві про смерть "ОСОБА_5", що позбавляє його можливості спадкувати майно після смерті його батьків.
З врахуванням уточнень до позовної заяви ОСОБА_1, просив визнати частково недійсними: рішення виконавчого комітету Кутковецької сільської ради №14 від 24.05.2001 року, свідоцтво про право власності на житловий будинок, свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, свідоцтво про право власності на домоволодіння, визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та встановити факт родинних відносин.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року позов задоволено частково, встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати в частині майнового спору і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення. Зазначає, що суд припустився помилки і невірно оцінив обставини, що апелянт був зареєстрований у спірному будинковолодінні по даний час, але не проживав у ньому з 1982р. по теперешній час, що підтвердили свідки в засіданні суду першої інстанції. Вказує на те, що суд прийшов до невірного висновку з приводу того, що позивач допомоги батькам не надавав та після їх смерті в оперативне управління майном не вступив. Апелянт вважає, що спірне домоволодіння відноситься до категорія колгоспних дворів, а відповідач незаконно оформив його частку у майні.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в 1955 році побудували житловий будинок в АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на даний будинок оформлено 26 червня 2001 року на ім'я ОСОБА_4 Позивач та відповідач є їх дітьми. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка все своє майно заповідала сину ОСОБА_2, так як він фактично здійснював догляд за престарілими батьками.
Згідно відомостей наданих Кутковецькою сільською радою, саме ОСОБА_2 прийняв спадщину як після смерті батька так і після смерті матері. Відповідно до записів в по господарських книгах, дворогосподарство за вказаною адресою до 1976 року відносилося до суспільної групи колгоспних дворів, оскільки ОСОБА_5 була членом колгоспу "Ленінський шлях". В квітні 1975 року колгосп реорганізовано в спеціалізований насінницький радгосп "Восход", який існував до 1998 року і статус господарства змінився, його віднесено до групи робітників і службовців.
ОСОБА_1, залишаючись зареєстрованим в АДРЕСА_1, з 1980 року проживає в с.Клинове Городоцького району в фактичних шлюбних відносинах, має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові про визнання права власності на спадкове майно, суд виходив з того, що останній право на частку в колгоспному дворі, який існував до 1975 року втратив, спадщину в установленому законом порядку не прийняв, а заповіт матері ОСОБА_5, стосується лише ОСОБА_2, який в 2001 році отримав свідоцтва про право на спадщину, в тому числі і на спірне будинковолодіння.
З врахуванням викладених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що він не претендує на частину спадкового майна матері, вважає,що суд неправильно відмовив йому в визнанні права на частку в майні колгоспного двору та на спадкову частину після смерті батька.
За ст.126 ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року) працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв'язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач вибув з дворогосподарства ще в 1980 році, участі у веденні спільного господарства не брав, спадщину після смерті батька не прийняв, тому суд визнав його таким, що втратив право на частку в спірному майні.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду.
Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська