Справа № 752/5397/14-к
Провадження № 1-кп/752/295/14
03.07.2014 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100010000144 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, не одруженої, із середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, а саме:
- за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2006 року за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу 595 грн.;
- за вироком Голосіївського районного суду м. Києвавід 19.12.2006 року за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
- за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2007 року за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- за вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2008 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
- за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2011 року за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнена 20.12.2011 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , суд -
встановив:
Обвинувачена ОСОБА_3 08.01.2014 року, приблизно о 20:45 год., перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Магелан» по пр-ту А.Глушкова, 13-Б м. Києві, вирішила таємно, повторно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій умисел, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає з полиць взяла: колготки жіночі, бюстгалтер, джинси жіночі, завдавши тим самим TOB «Край-2» збитку на загальну суму 311 грн. 68 коп. Викрадений товар ОСОБА_3 , поклала собі за куртку та пройшла через касову зону, не оплативши при цьому товар. Але довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 , не надалось можливим з причини, що не залежали від її волі, так як вона була затримана при виході з магазину працівниками служби охорони TOB «Край-2».
Таким чином ОСОБА_3 визнається винуватою за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, але недоведеному до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Крім того, ОСОБА_3 08.01.2014 року, приблизно з 03:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у квартирі свого наглядно знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись моментом, що останній заснув, приблизно о 09:30 год., ОСОБА_3 , вирішила таємно, повторно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що ОСОБА_5 , спить, шляхом вільного доступу, таємно викрала ноутбук марки «SAMSUNG» S/N: ZV1T93FZBО1992, телевізор марки «SAMSUNG» серійний номер 16713LLB800233, сонцезахисні окуляри, у кількості трьох штук, шкіряну чоловічу куртку, чорного кольору, у кишені якої знаходилося посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_5 , а також з кишені джинсів ОСОБА_3 , таємно викрала грошові кошти в сумі 2500 гривень. Взявши викрадені речі в руки, ОСОБА_3 , викликала таксі та попрямувала до ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 де взяла кредит під заставу вище вказаних речей, завдавши при цьому ОСОБА_5 , матеріального збитку на загальну суму 6000 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 14.03.2014 року, приблизно о 18:00 год., перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме в торгівельному приміщенні ФОП « ОСОБА_6 », по АДРЕСА_4 , вирішила таємно, повторно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , підійшла до скляної вітрини з ювелірними виробами та продукцією і почала спостерігати за продавцями магазину. Скориставшись відсутністю працівників та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу таємно викрала чуже майно, а саме, жіночі, золоті сережки з діамантом у кількості 2-ох штук, вартість котрих становить 8 500 гривень, завдавши тим самим ФОП « ОСОБА_6 » матеріального збитку на вище вказану суму. Викрадений товар ОСОБА_3 , поклала собі до рукава куртки, котру тримала в руках та залишила приміщення магазину.
Таким чином ОСОБА_3 визнається винуватою за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненою повторно.
Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю та показала суду про те, що дійсно 08.01.2014 року, приблизно о 20:45 год., перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Магелан» викрала колготки жіночі, бюстгальтер, джинси жіночі, проте, була затримана на виході охоронцями магазину. Крім того, 08.01.2014 року, приблизно з 03:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що її наглядно знайомий ОСОБА_5 заснув, викрала у нього ноутбук марки «SAMSUNG», телевізор марки «SAMSUNG», сонцезахисні окуляри, шкіряну куртку, а також кошти в сумі 2500 гривень, визвала таксі, поїхала і здала речі у ломбарді «Оскар». Також вона 14.03.2014 року, приблизно о 18:00 год., перебуваючи в приміщенні ломбарду «Оскар» де знаходився ювелірний магазин «Техноскар», викрала золоті сережки з діамантом та вийшла із магазину. Цивільні позови визнала в повному обсязі.
Просила застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році», з приводу чого надала заяву. Зазначила, що хворіє на тяжку хворобу, а саме ВІЛ IV клінічної стадії.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як показання свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують її особу.
При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень; особу обвинуваченої, яка характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, хворіє на ВІЛ VI клінічної стадії, та низку хронічних хвороб, раніше судима.
Обставинами, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої у відповідності зі ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
В строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати термін її попереднього ув'язнення, починаючи з 25.03.2014 року.
В той же час, суд, зважаючи на прийняття Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закону), враховуючи заяву обвинуваченої про застосування до неї вимог вищезазначеного Закону, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. г) Закону, як такої, що засуджується за вчинення злочинів які не є тяжкими або особливо тяжкими, та хворіє на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, а саме ВІЛ IV клінічної стадії, що відповідно до ч. 2 п. 2.1 підпадає під визначення Переліку захворювань, які є підставою для звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань відбування покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року № 3/6.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати розподілити у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 на суму 6000 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі як такий, що визнаний обвинуваченою.
Цивільний позов ФОП « ОСОБА_6 » на суму 8500 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі як такий, що визнаний обвинуваченою.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд -
засудив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів за принципом поглинення більш суворим покаранням менш суворого у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 строк її попереднього ув'язнення, починаючи з 25.03.2014 року.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. г) Закону України «Про амністію у 2014 році».
Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою - скасувати.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, негайно звільнити засуджену з-під варти в залі суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 , - задовольнити.
Стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь ШостакаО.С. 6000 (шість тисяч) гривень.
Цивільний позов ФОП « ОСОБА_6 », - задовольнити.
Стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь ФОП « ОСОБА_6 » 8500 (вісім тисяч п"ятсот) гривень.
Речові докази у справі:
- заставний білет № 320140125139 та заставний білет № 320140125140 ломбарду «Оскар», видані на ім'я ОСОБА_3 , компакт диск «Axent» СD-R, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- окуляри сонцезахисні ТМ «Rai-Ban» у металевому корпусі та чохол чорний із шкірозамінника, які передані під відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - залишити ОСОБА_5 за належністю;
- жіночі колготки, бюстгальтер, які передані на відповідальне зберігання представникові ТОВ «Край-2», - залишити ТОВ «Краї-2» за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, згідно висновку № 44 від 23.01.2014 року у розмірі 391,20 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1