Справа № 752/6031/14-к
Провадження № 1-кп/752/313/14
09.07.2014 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100000000443 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого менеджером по персоналу ТОВ «Дириктива», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , суд -
Обвинувачений ОСОБА_3 19.02.2014 року приблизно о 17 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у лівій смузі по просп. Голосіївському в м. Києві в напрямку Голосіївської площі проявив неуважність до дорожньої обстановки і її зміні при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_8 , не обрав безпечну швидкість з урахуванням дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра», які інформували його про наявність цього переходу, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_8 , внаслідок чого, біля електроопори № 123 по проспекту Голосіївському в м. Києві, скоїв наїзд на останнього.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 603 від 23.04.2014 року, всі ушкодження могли утворитись при автомобільній травмі - зіткнення автомобіля з пішоходом. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки та речовину головного мозку та розвитком набряку - набухання.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 215/ат від 25.04.2014 року, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 Гладченка ОСОБА_9 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, які є причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_3 визнається винуватим у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав суду про те, що 19.02.2014 року о 17 год. 50 хв. він рухався по просп. Голосіївському в лівій смузі, рух був інтенсивним. У правій смузі їхав повільно тролейбус, він почав його випереджати та побачив перед собою темний силует і скоїв наїзд. Це було на пішохідному переході, він не бачив знаку, бо було погане освітлення. Вийшовши із машини він побачив, що лежить людина, підійшов до нього перевірити ознаки життя, потерпілий дихав. Пішов за аптечкою, у цей час люди, що перебували в його автомобілі викликали швидку. Потерпілій він відшкодував витрати на поховання.
Просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», з приводу чого надав заяву. Зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав, на що надав відповідні документи.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів як показання потерпілих, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини ніким не оспорюються.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує наступні обставини: ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України є визнання вини та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
В той же час, суд, зважаючи на прийняття Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закону), враховуючи заяву обвинуваченого про застосування до нього вимог вищезазначеного Закону, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. в) Закону, як такого, що засуджується за вчинення необережного тяжкого злочину і є особою, не позбавленою батьківських прав, яка на день набрання чинності Законом має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, що документально підтверджено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання 3 (три) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. в) Закону України «Про амністію у 2014 році».
Речові докази у справі:
- автомобіль марки «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 - залишити йому же як законному володільцеві.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, згідно висновку експертизи № 215/ат від 25.04.2014 року у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 92 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1